В Україні величина капіталу комерційних банків регулюється централізовано Національним банком через установлення мінімаль-них вимог (нормативів) до розмірів та достатності капіталу. Робота над поліпшенням капітальних показників вітчизняних комерційних банків ведеться у двох напрямках: через установлення мінімальних вимог до абсолютної величини капіталу в грошовому вираженні (нормативи Н1, Н2) та через визначення відносних показників, та-ких як нормативи платоспроможності та достатності капіталу (нор-мативи Н3, Н4), які регулюють співвідношення капіталу і активів банку (дод. 10). Норматив капіталу комерційного банку Н1 і норматив мінімаль-ного розміру статутного капіталу Н2 регулюють абсолютну величи-ну капітальної бази. При визначенні нормативу Н1 капітал банку розраховується як сума основного та додаткового капіталу за міну-сом відвернень з урахуванням основних засобів. Склад основного та додаткового капіталу, а також відвернень визначається НБУ. При розрахунках розмір додаткового капіталу не повинен перевищувати розмір основного капіталу, як це визначено міжнародними стандар-тами. НБУ розроблено механізм поетапного нарощування капіталь-ної бази для комерційних банків, які не виконують нормативів Н1 у зазначені строки. Показники Н1, Н2 не можуть розглядатися як достатні, оскільки не враховують співвідношення капіталу та активів банку, а також рівня ризиковості активних операцій. Для регулювання даного аспе-кту банківської діяльності НБУ встановлено норматив платоспро-можності Н3 і норматив достатності капіталу Н4. Норматив платоспроможності банку Н3 визначається як відно-шення капіталу К до активів Ар, зважених за ступенем ризику за допомогою відповідних коефіцієнтів. Цей норматив розраховується: (2.5) Нормативне значення Н3 не повинно бути нижчим ніж 8%. За економічним змістом співвідношення капіталу банку та ризикозва-жених активів визначає достатність капіталу для проведення актив-них операцій з урахуванням ризиків, що характерні для банківської діяльності. Норматив платоспроможності Н3 відповідає міжнародним стан-дартам достатності сукупного капіталу N2, визначених Базельською угодою. Зазначимо, що за умови виконання нормативу сукупного капіталу N2 норматив основного капіталу N1 виконується автомати-чно. На практиці можлива ситуація, коли норматив N1 виконується, а норматив сукупного капіталу N2 не виконується. Проте навпаки бути не може. Тому виконання нормативу платоспроможності Н3, установленого для українських банків, означає додержання міжнаро-дних стандартів достатності капіталу за Базельською угодою. Ступінь ризиковості активних операцій банку визначається НБУ і переглядається з часом за умови зміни економічної ситуації. Ста-ном на 01.01.98 усі активи комерційного банку поділені на 5 груп за ступенем ризику та ймовірністю втрати частини вартості. Першу групу становлять безризикові активи, до яких належать банкноти та монети в касі, дорожні чеки, кошти на рахунках НБУ, ОВДП тощо, і коефіцієнт ризику дорівнює нулю. До наступних двох груп низько-ризикових активів належать кредити, надані центральним органам державного управління, з коефіцієнтом ризику 10%, а також боргові цінні папери місцевих органів влади та надані їм кредити з коефіці-єнтом ризику 20%. Групу активів із середнім рівнем ризику 50% становлять кошти на рахунках в інших банках, нараховані доходи (у тому числі і прострочені), за борговими цінними паперами. До гру-пи високоризикових віднесена більша частина активів банку, таких як кредити (крім кредитів центральним органам управління), у тому числі й міжбанківські, основні фонди, факторинг, лізинг, враховані векселі, сумнівна заборгованість, боргові цінні папери, випущені фінансовими (небанківськими) установами тощо. Коефіцієнт ризику за даною групою активів становить 100% (дод. 2). Принципово новим для вітчизняної банківської практики стало введення коефіцієнтів ризику для позабалансових зобов’язань, які за умови їх виконання перетворюються на балансові статті. Так, гаран-тії, поручительства, акредитиви, надані банком, сумнівні вимоги за операціями з валютою, банківськими металами та з іншими фінан-совими інструментами, цінні папери до отримання за операціями андеррайтингу віднесені до високоризикових операцій банку і ма-ють коефіцієнт ризику 100%. Зобов’язання з кредитування, надані банком, валюта та банківські метали, які куплені, але не отримані, та інші активи до отримання класифікуються як середньоризикові з коефіцієнтом ризику 50%. Для розрахунку значення активів, зваже-них за ризиком Ар, необхідно помножити величину кожної статті активів та позабалансових активних рахунків на відповідний коефі-цієнт ризику, визначений НБУ (якщо коефіцієнти виражені у відсо-тках, то потрібно розділити на 100), а потім знайти загальну суму ризикозважених активів, яка й використовується у процесі розрахун-ку показника платоспроможності Н3. Норматив достатності капіталу Н4 визначається як відношення сукупного капіталу банку до загальних активів банку (зменшених на створені відповідні резерви) ЗА: (2.6) Нормативне значення Н4 має бути не нижче за 4%. Норматив Н4 показує рівень достатності капіталу з огляду на за-гальний обсяг діяльності, незалежно від розміру різноманітних ри-зиків. Цей норматив використовується у вітчизняній банківський практиці для посилення контролю за розміром капіталу порівняно з активами. Міжнародними нормами застосування такого показника не передбачено. З метою забезпечення процесу реальної капіталізації банківської системи НБУ розроблено систему визначення категорії банку залеж-но від розміру капіталу. Згідно з даною системою всі банки нале-жать до однієї з трьох категорій капіталу, для кожної з яких розроб-лено відповідну програму нарощування капітальної бази та конкретні рекомендації щодо дивідендної політики банку (дод. 4). Система категорійності капіталу призначена для посилення контро-лю за процесом капіталізації банків з боку НБУ та для забезпечення умов реального нарощування капіталу комерційними банками Укра-їни. Ця система може розглядатися як метод централізованого упра-вління капіталом банківської системи в цілому, основна мета якого — нарощувати капітальну базу.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ БАНКІВСЬКИМ КАПІТАЛОМ В УКРАЇНІ» з дисципліни «Фінансовий менеджмент банку»
