Планування та контроль реалізації операційної функції організації
Питання “Планування операційної діяльності: загальна харак-теристика” наголошує на важливості взаємозв’язку стратегічно-го, тактичного та оперативного рівнів управління операціями та з загальнометодологічних позицій робить акцент на характерис-тиці планування як функції операційного менеджменту. Слід за-уважити, що сутнісній характеристиці рішень стратегічного ха-рактеру поглиблену увагу буде приділено у розділі 3, але вже зараз студент має отримати уявлення, які саме рішення належать до категорії стратегічних і які тактичні та оперативні рішення ор-ганічно з них випливають. Цей матеріал вже знайомий студенту з попередніх тем, але не завадить його повторити, використавши для цього базові підручники [4, с. 126—129, 132—134; 10, с. 10—20, 34—55] та приділивши особливу увагу ключовим аспектам стратегічного управління виробництвом та основним сферам операційної стратегії. Другу половину цього питання, присвячену розгляду сутності, видів, принципів і методів планування щодо функцій менеджме-нту, слід опрацювати за матеріалом базового підручника М. В. Макаренка та О. М. Махаліної [4, с. 135—142], в якому, зо-крема, виділено базові принципи планування операційної діяль-ності, надано характеристику таких методів планування, як бала-нсовий, нормативний, математико-статистичний, виокремлено три групи планів бізнесової організації, а саме: — плани-цілі — являють собою набір якісних і кількісних характеристик бажаного стану об’єкта управління та його окре-мих елементів у майбутньому; — плани для повторюваних дій — описують строки і порядок дій у стандартних ситуаціях; — плани для неповторюваних дій — складаються для вирі-шення специфічних проблем і характеризують діяльність фірми в її розвитку, а не в механічних повтореннях. Тактичний рівень планування операційної діяльності — друге питання теми — стисло, але достатньо повно охарактеризований у главі 7 базового підручника [4, с. 142—149], де викладено віт-чизняний, точніше, сучасний російський (але тотожний українсь-кому) погляд на сферу середньострокового планування виробни-цтва / операцій. Чітко сформований західний погляд на тактичний рівень планування операційної діяльності знайшов своє втілення у так званій концепції сукупного (за деякими джерелами — агрегованого, агрегативного) планування. Сутність її розгор-нуто викладено у главі 14 підручника Р. Чейза, Н. Дж. Еквілайна та Р. Ф. Якобса, яка має саме таку назву — “Сукупне плануван-ня” [10, с. 442—466]. Особливу увагу тут слід звернути на класи-фікацію видів планів та ієрархічність у виробничому плануванні, а також на так звані чисті стратегії виробничого планування. До-датково має сенс звернутися до розгляду цього ж питання в ін-ших джерелах [1, с. 145—154; 2, с. 157—180]. Цікавим є те, що усі три наведені джерела дають різні (хоча й досить близькі за змістом) класифікації “чистих” стратегій агрегованого плануван-ня виробництва. Іще одна складова проблематики другого питання теми — розгляд того, що являє собою виробнича програма як основний план операційної діяльності, — опрацьовується студентами пара-лельно з вивченням операційного менеджменту в рамках дисцип-ліни “Організація виробництва”. Для самостійної роботи можна порадити підручники [101, с. 355—357; 102, с. 259—263]. Окремі випадки формування виробничої програми (у разі не-достатнього завантаження виробничих потужностей, обмежень за одним видом ресурсів тощо) розглядатимуться на лекції; якщо ж цей аспект викликає у студента особливий інтерес, то додатково має сенс звернутися до матеріалу в [114, с. 19—63; 136, с. 593—622]. Питання “Оперативне планування операційної діяльності” повністю занурює студента у сьогодення поточної діяльності опера-ційного менеджера. Чітке та логічне викладення відповідного ма-теріалу містить глава 12 базового підручника [4, с. 260—265], присвячена проблематиці оперативного управління виробницт-вом. Уявлення про поточне управління операційною діяльністю значно збагатить матеріал про календарне планування виробниц-тва, наведений у [10, с. 542—569]. Тут, за західним підходом, що склався на сьогодні, визначено функції та цілі календарного пла-нування, надано порівняльну характеристику систем календар-ного планування, розглянуто правила визначення пріоритетів ви-конання робіт у різних ситуаціях. Особливу увагу студентові слід приділити характеристиці розкладів та графіків Гантта як інструментарію поточного планування та контролю операцій [10, с. 59—61, 73, 554—562]. Питання “Контроль реалізації операційної функції” стосується нерозривності зв’язку між двома ключовими управлінськими фу-нкціями — між плануванням і контролем реалізації розробле-них планів. Фактично, цей матеріал студент вже опанував, оскільки глава “Календарне планування” підручника Р. Б. Чейза, Н. Дж. Еквілейна, Р. Ф. Якобса одночасно із матеріалом з плану-вання надає й інформацію про контроль виробничої діяльності. Але для закріплення знань щодо диспетчеризації студентові слід опрацювати інформацію з базового підручника [4, с. 265—269]. Велику увагу вітчизняні науковці приділяють нагромаджено-му за останні десятиліття закордонному досвіду оперативного управління виробництвом (операціями). Якщо ця проблема ви-кликає у студента особливу зацікавленість, йому можна порадити звернутися до [4, с. 269—276; 7, с. 94—105]. Вивчаючи четверте питання теми, студент вирізняє специфічні риси оперативного управління функціонуванням операційних систем різних типів. Глибоко ця проблема розглядається в рамках курсів
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Планування та контроль реалізації операційної функції організації» з дисципліни «Операційний менеджмент»
