Головна » Шпаргалки! - Фінанси (КНЕУ)
36. Місцеві бюджети: проблеми формування та використання.
Основу самостійності місцевого бюджету складають власні та закріплені доходи,
Власні доходи - це доходи, що формуються на території, підвідомчій відповідному місцевому органу влади. Вони мобілізуються місцевими органами влади самостійно, на підставі власних рішень та за рахунок визначених ними джерел. До власних доходів належать місцеві податки і збори, платежі, що встановлюються місцевими органами влади, доходи комунальних підприємств, доходи від майна, що належить місцевій владі та інші.
Закріплені доходи також є основою самостійності місцевих бюджетів. Вони передаються центральною владою або органами влади вищого територіального рівня і закріплюються за певним бюджетом на частковій або довгостроковій основі. Згідно з Бюджетним кодексом до місцевих бюджетів зараховуються прибутковий податок з громадян, плата за землю, податок з власників транспортних засобів, державне мито в частині, що належить відповідним бюджетам, плата за ліцензії на впровадження певних видів господарської діяльності, плата за торговий патент на здійснення деяких видів підприємницької діяльності та інші.
Певну частину доходів місцевих бюджетів становлять регулюючі доходи, які розподіляються між усіма ланками бюджетної системи України.
Регулювання доходів місцевими бюджетами дає можливість забезпечити відповідність між повноваженнями на здійснення видатків, закріпленими законодавчими актами України за бюджетами та бюджетними ресурсами, які повинні забезпечувати виконання цих повноважень.
Самостійною статтею доходів місцевих бюджетів є міжбюджетні трансферти у формі дотацій і субвенцій.
Важливу роль для становлення самостійних місцевих бюджетів відіграє порядок здійснення видатків та склад цих видатків.
Видатки місцевих бюджетів - це економічні відносини,які виникають у зв'язку з фінансуванням власних і делегованих повноважень місцевих органів влади.
Видатки на здійснення повноважень, що виконуються за рахунок місцевих бюджетів, поділяються на:
- видатки, які визначаються функціями держави та можуть бути делеговані АР Крим та місцевому самоврядуванню з метою забезпечення найбільш ефективного їх виконання на основі принципу субсидіарності;
- видатки на реалізацію прав і обов'язків АР Крим та місцевого самоврядування, які мають місцевий характер та визначені законами України.
Видатки місцевих бюджетів підрозділяються на поточні та видатки розвитку.
Поточні видатки — це видатки з бюджетів на фінансування мережі підприємств, установ, організацій, яка діє на початок бюджетного року, а також на фінансування заходів щодо соціального захисту населення та інших заходів, не передбачених у видатках розвитку.
Видатки розвитку — це видатки бюджетів на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, а також фінансування капітальних вкладень виробничого та невиробничого призначення.
Отже, видатки місцевих бюджетів відображають ті ж самі економічні відносини, що й видатки державного бюджету, Це ті економічні відносини, які виникають у зв'язку з розподілом централізованих грошових коштів, що знаходяться у розпорядженні місцевих органів влади. 37. Місцеві податки та збори.
Порядок зарахування загальнодержавних податків та зборів (обов’язкових платежів) до Державного бюджету, бюджету АР Крим. Місцевих бюджетів цільових фондів визначається згідно із законодавством України.
До місцевих податків і зборів відносяться: Податок з реклами, Комунальний податок, Податок з продажу імпортних товарів, Збір за видачу ордера на квартиру. Ринковий збір, Збір за припаркування автотранспорту, Курортний збір, Збір за участь на бігах на іподромі, Збір на виграш на бігах, Збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі, Збір за право використання місцевої символіки, Збір за право проведення кіно- і телезйомок,Збір за проведення місцевого аукціону, розпродажу та лотерей, Збір з власників собак, Збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг.
Місцеві податки встановлюються місцевими органами влади та управління.
Механізм стягування та порядок сплати місцевих податків і зборів встановлюються рішеннями місцевих рад на підставі законодавчих актів України “Про систему оподаткування” та “Про місцеві податки та збори”, та стягуються на території тієї адміністративної одиниці, та стягуються на території тієї адміністративної одиниці, на якій вони затверджені. Характер встановлення місцевих податків залежить від рівня розвитку місцевого самоврядування і самофінансування регіону,економічного стану в державі. 38. Місцевий бюджет –фінансова база місцевого і регіонального самоврядування.
Основою правової та організаційної самостійності місцевого самоврядування є певна матеріальна і фінансова база, до складу якої згідно з чинним законодавством належать:
• рухоме і нерухоме майно, яке є у комунальній власності
• доходи місцевих бюджетів
• позабюджетні фонди
• інші кошти.
Головна роль у складі фінансів органів місцевого самоврядування належить місцевим бюджетам , які виступають основним джерелом фінансового забезпечення розвитку регіонів.
Місцеві бюджети - це система формування, розподілу і використання фінансових ресурсів для забезпечення місцевими органами влади покладених на них функцій і завдань як власних,
так і делегованих.
Місцеві бюджети як категорія фінансів, пов'язані з утворенням, розподілом та використанням фондів грошових коштів, що належать місцевим органам влади і самоврядування. Вони виступають основною організаційною формою мобілізації фінансових ресурсів для економічного і соціального розвитку даної адміністративно-територіальної одиниці.
Місцевий бюджет можна розглядати і в інших аспектах. Це правовий акт, згідно з яким виконавчі органи влади отримують право на розпорядження певними фондами грошових ресурсів. Місцевий бюджет є планом (кошторисом) видатків і доходів відповідного місцевого органу влади і самоврядування.
Місцеві бюджети містять із собі надходження і витрати на виконання повноважень органів влади АР Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. За допомогою місцевих бюджетів відбувається перерозподіл суспільних фондів споживання між окремими групами населення. Також з цих бюджетів деякою мірою здійснюється фінансування галузей виробничої сфери, зокрема місцевої промисловості, комунального господарства та інші.
Економічна сутність місцевих бюджетів проявляється в їхньому призначенні. Ці бюджети виконують такі функції:
• формування грошових фондів, які є фінансовим забезпеченням діяльності місцевих органів влади
• розподіл і використання цих фондів між галузями народного господарства
• контроль за фінансово-господарською діяльністю підприємств, організацій, установ, підпорядкованих місцевим органам влади.
Доходи місцевих бюджетів мають вирішальне значення для забезпечення матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування. Оскільки об'єкти комунальної власності переважно належать до невиробничої сфери (школи, дитячі садки, лікарні, культурні і спортивні заклади) і є неприбутковими організаціями, вони фінансуються за рахунок коштів місцевих бюджетів.
Залежно від територіальної локалізації доходів місцевих бюджетів розрізняють:
1) доходи, одержані на території, підпорядкованій даному місцевому бюджету;
2) доходи, одержані на інших територіях, які за допомогою бюджетних важелів перерозподілу спрямовуються до місцевого бюджету (дотації, субвенції).
Доходи, одержані на території, підпорядкованій місцевому бюджету, поділяються на власні, закріплені та регулюючі. 39. Необхідність та зміст фінансів, їх призначення та основні ознаки.
Основними економічними категоріями товарного виробництва, які мають вартісну форму, є гроші, ціна, заробітна плата, прибуток, кредит, фінанси. Ці категорії діють у системі економічних відносин, пов'язаних з рухом грошей. Фінанси є однією з найважливіших економічних категорій, яка відображає економічні відносини в процесі створення та використання грошових фондів.
Умовою функціонування фінансів є наявність грошей, а причиною появи фінансів служить потреба суб'єктів господарювання і держави в ресурсах, що забезпечують їх діяльність.
Фінанси суттєво відрізняються від інших економічних категорій своїм призначенням, характером виникнення, становлення і розвитку. Фінанси - невід'ємна частина грошових відносин, тому їх роль та значення залежать від того, яке місце грошові відносини займають в економічних відносинах. Проте не будь-які грошові відносини виражають фінансові. Фінанси відрізняються від грошей як за змістом, так і за функціями, які виконуються.
Якщо гроші - це особливий товар, в якому виражається вартість усіх інших товарів, то фінанси — це певні економічні відносини, що здійснюються за допомогою грошей. Фінанси виступають як економічний інструмент розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту та національного доходу, як знаряддя контролю за утворенням та використанням фондів грошових коштів. Головне їх призначення в тому, щоб шляхом утворення грошових фондів забезпечити не тільки потреби держави та підприємств у грошових коштах, але й контроль за використанням фінансових ресурсів.
Фінанси - історична категорія. Вони з'явилися одночасно з виникненням держави та її інститутів, а також у зв'язку з розвитком товарно-грошових відносин.
З теоретичної точки зору фінанси визначаються як особливі економічні відносини, за допомогою яких у грошовій формі шляхом формування та використання централізованих та децентралізованих фондів у суспільстві здійснюються процеси розподілу та перерозподілу ВВП і національного доходу з метою досягнення соціально-економічного ефекту.
У практичному плані фінанси виступають сукупністю форм і методів формування централізованих і децентралізованих грошових фондів, їх розподілу і використання з метою досягнення завдань соціально-економічного розвитку. Таким чином сучасна наука про фінанси, незалежно від аспектів визначення цієї категорії підкреслює важливе суспільне призначення фінансів, їх роль у реалізації економічних і соціальних програм.
Фінансові відносини охоплюють усі фази процесу відтворення, тобто виробництво, розподіл, обмін, споживання.
Основні ознаки фінансів полягають у такому:
1.Грошова форма вираження - пов'язана з рухом грошових потоків від одного суб'єкта до іншого.
2. Розподільний характер. У сфері розподілу та перерозподілу доходів і накопичень сукупність грошових відносин належить до фінансів.
3.Формування доходів та здійснення видатків. Доходи та видатки є вихідними фінансовими категоріями. Доходи одного з суб'єктів завжди є видатками іншого.
Головним об'єктом фінансових відносин виступають ВВП та національний доход. Іноді об'єктом фінансових відносин виступає національне багатство.
У фінансових відносинах беруть участь такі суб'єкти: держава, регіон, суб'єкт господарювання та громадянин. У зв'яжу з цим розрізняють:загальнодержавні фінанси;місцеві фінанси;фінанси суб'єктів господарювання; фінанси громадян (населення). 40. Необхідність і сутність державних фінансів
Головного сферою фінансової системи є державні фінанси, які забезпечують фінансування усіх загально державних потреб суспільства та призначені забезпечувати його динамічний та ефективний розвиток.
Державні фінанси - це грошові відносини з приводу розподілу та перерозподілу вартості суспільного продукту і частини національного багатства, пов'язані з формуванням фінансових ресурсів держави та її підприємств і використанням державних коштів на витрати, пов'язані з розширенням виробництва задоволенням соціально-культурних потреб суспільства, потреб оборони та управління,
Державні фінанси охоплюють загальнодержавні фінанси, серед яких провідне місце належить державному бюджет та місцеві фінанси, які пов'язані з формуванням, розподілом і використанням місцевих бюджетів. До складу державних фінансів входять також централізовані, регіональні та децентралізовані фонди цільового призначення, фінанси підприємств і організацій державної та комунальної форм власності, державний кредит, резервні та страхові фонди
Державні фінанси включають різноманітні розподільчі відносини, як зовнішні, які виникають між різними сферами і ланками фінансової системи, так І внутрішні, які складаються між окремими ланками державних фінансів.
Усі ланки державних фінансів мають власну сферу функціонування, проте вони тісно пов'язані між собою. Їх основу становлять фінанси підприємств і організацій державної та комунальної форм власності. Метою діяльності державних підприємств, на відміну від підприємств недержавних форм власності, є не стільки одержання прибутку скільки вирішення певних суспільних проблем загальнодержавного або місцевого значення.
Структура державних фінансів
Бюджет держави:
• Державний бюджет
• Місцеві бюджети
Цільові фонди:
• Загальнодержавні фонди
• Регіональні фонди
Державний кредит:
• Державні позики
• Позики на рівні регіону
Фінанси підприємств:
• Фінанси державних підприємств
• Фінанси муніципальних підприємств.
Провідною ланкою державних фінансів і всієї фінансової системи України є державний бюджет.
Державний бюджет - це система економічних відносин між державою, підприємствами, організаціями та населенням з приводу утворення та використання централізованого фонду грошових коштів.
Місцеві фінансові фонди складаються з бюджетів органів місцевого самоврядування, спеціальних фондів місцевого значення і фінансів відповідних підприємств. Місцеві бюджети формуються за рахунок місцевих податків та зборів, місцевих позик, надходжень з централізованих фондів.
Пенсійний фонд - фонд цільового призначення, у якому акумулюються кошти, призначені для пенсійного забезпечення працівників, нарахування та виплати пенсій, різних видів допомоги, реалізації державних і регіональних програм соціальної підтримки пенсіонерів та інших категорій громадян, які потребують допомоги.
Фонди соціального страхування.
Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності виконує функції державного фінансового забезпечення соціальних потреб населення через систему обов'язкового соціального страхування.
Складовою частиною соціального страхування є страхування на випадок безробіття - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг за рахунок коштів відповідного фонду.
До цільових загальнодержавних фондів відноситься Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.
Важливим інструментом перерозподілу фінансових ресурсів у державі є система державного кредиту.
Держава будує свою фінансову політику шляхом пошуку оптимальної моделі перерозподілу фінансових ресурсів з метою прискорення зростання матеріального виробництва і добробуту населення. 41. Неподаткові доходи бюджету.
2. Неподаткові надходження включають:
- доходи від власності та підприємницької діяльності, (надходження спеціальних коштів бюджетних установ, надходження від перевищення валових доходів над видатками Національного банку України, надходження до бюджету сум відсотків банків за користування тимчасово вільними бюджетними коштами, надходження дивідендів від суб'єктів підприємницької діяльності, утворених за участю державних підприємств та організацій, рентну плату за нафту);
- адміністративні збори та платежі (збори, що стягуються Державною автомобільною інспекцією України, плата за утримання дітей у школах-інтернатах, плата за оренду цілісних майнових комплексів державних підприємств, плата за надання певних державних послуг);
- надходження від штрафів та фінансових санкцій, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства (суми, стягнені з винних осіб за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації, надходження штрафних санкцій за порушення правил пожежної безпеки, адміністративні штрафи та інші санкції, передбачені чинним законодавством).
3. Доходи від операцій з капіталом охоплюють реалізацію основного капіталу, державних запасів товарів, землі та нематеріальних активів.
5. Трансферти - це кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади АР Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі. 42. Основи фінансів підприємств та засади їх організації.
Фінанси господарських суб’єктів — це система грошових відносин, які відображають формування, розподіл та використання фондів грошових ресурсів на макроекономічному рівні. Це відносно самостійна сфера фінансових відносин, яка має свої принципи функціонування та специфіку організації та реалізації притаманних фінансам функцій.
Фінанси суб'єктів господарювання, як складова частина фінансової системи, функціонують у сфері суспільного виробництва, де створюється національний доход - основне джерело фінансових ресурсів.
Фінансова діяльність підприємств відображається у грошових потоках, які характеризують різноманітні та різносторонні відносини. Сфера фінансових відносин підприємств включає в себе відносини:
-між підприємством і його засновниками (власниками) з приводу формування статутного фонду
-між підприємством і державою ;
-між підприємством і банками
-між підприємством та його постачальниками і покупцями
-усередині підприємства
-з приводу розподілу прибутку, що залишається у його розпорядженні після сплати податків і обов'язкових платежів.
-між підприємством в цілому та його підрозділами
- між підприємством і його працівниками з приводу створення фонду оплати праці.
Усі вищезгадані відносини базується на формуванні і русі фінансових ресурсів підприємств, їх ефективному використанні.
|
