Головна » Шпаргалки! - Фінанси (КНЕУ)
81. Функції бюджету.
Економічна природа, суспільне призначення та механізм розподілу централізованого фонду грошових коштів держави повніше проявляється у його функціях.
Сутність державного бюджету як економічної категорії реалізується через розподільну (перерозподільну), регулюючу функції, функцію забезпечення існування держави і контрольну функцію.
Зміст розподільної функції бюджету визначається процесами розподілу фінансових ресурсів між різними підрозділами „спільного виробництва, їй притаманний багатовидовий та багаторівневий перерозподіл коштів, який може здійснюватися між галузями, територіями (областями, містами, районами). Розподільна функція дозволяє сконцентрувати грошові кошти у розпорядженні держави та використовувати їх на задоволення загальнодержавних потреб.
Сфера дії розподільної функції бюджету визначається тим, що у відносинах з бюджетом виступають майже усі учасники суспільного виробництва.
Через регулюючу функцію бюджету здійснюється вплив на процес відтворення, стимулювання або стримання його темпів, посилення або послаблення накопичення капіталу, розширення або зменшення платоспроможності шляхом застосування податків.
Законодавче регулювання бюджетних відносин здійснюється Бюджетним кодексом, Податковим Законодавством, Законом про Державний бюджет на відповідний бюджетний рік, іншими законами, що регламентують надходження доходів і фінансування видатків.
Функція забезпечення існування держави ставить своїм завданням створення матеріально-фінансової бази функціонування Держави. Державний бюджет - головне джерело грошових коштів, необхідних для її діяльності. Видатки державного бюджету здійснюються в інтересах економічного і соціального розвитку суспільства, виконання функцій держави.
Контрольна функція полягає в тому, що в процесі формування і використання бюджету здійснюється контроль за надходженням усіх джерел доходів, їх правильного планування і основних напрямів витрачання бюджетних коштів. Контрольна функція бюджету органічно пов'язана з розподільною і значною мірою ЇЇ обумовлює. Основою контрольної функції є бюджетні кошти, відображені в балансі доходів і видатків.
У другій половині XX століття здобула поширення теорія, згідно з якою бюджет виконує ще й соціальну функцію. II суть в тому, що Держава за допомогою бюджету поряд з розв'язанням класичних адміністративних, політичних і оборонних завдань, виконує соціальну функцію суспільного добробуту. Керуючись бюджетом, держава забезпечує своїм громадянам матеріальний достаток, якісні суспільні блага, підвищення рівня життя. 82. Характеристика ланок фінансової системи.
Центральною підсистемою фінансової системи країни є сфера державних фінансів (макроекономічний рівень). Вона характеризує фінансову діяльність держави і є системою грошових фондів, зосереджених у руках держави і призначених для виконання властивих їм функцій, а також сукупність форм і методів, за допомогою яких ці функції реалізуються.
Основою державних фінансів є бюджет держави - державний та місцеві бюджети. До складу сфери державних фінансів входять фінанси державного сектора економіки, державні цільові фонди, державний кредит.
Сфера фінансів суб'єктів господарювання (мікроекономічний рівень) відображає рух грошових потоків окремих підприємств.
Фінанси суб'єктів господарювання призначені для забезпечення діяльності підприємств і виступають базовою основою всієї фінансової системи, оскільки тут створюється ВВП, який е об'єктом фінансових відносин.
Фінанси домогосподарств - це система економічних відносин, у результаті дії якої виникає можливість створення фондів грошових ресурсів в окремо взятому домогосподарстві. Основою створення таких фондів є кошти населення, які вони отримують в результаті господарської діяльності, а також спадку.
Основною метою фінансів цієї сфери є формування доходної частини бюджетів сім'ї та окремих громадян і використання цих доходів на цілі поточного споживання та накопичення.
Міжнародні фінанси відображають розподільні та перерозподільні відносини в процесі зовнішньоекономічної діяльності та пов'язані з формуванням та використанням фондів фінансових ресурсів на міжнародному рівні. Функціонуючи у міжнародній сфері, фінанси впливають на економічні інтереси учасників міжнародних зв'язків, сприяють задоволенню потреб міжнародного співробітництва, розвитку та поглибленню міжнародних інтеграційних процесів.
Світові фінансові потоки охоплюють обслуговування міжнародної торгівлі, іноземні інвестиції, операції з цінними паперами та різними фінансовими документами, валютні операції, внески держави до міжнародних організацій, рух позикових капіталів.
Міжнародні фінанси відображають діяльність міжнародних організацій і фінансових інститутів.
Фінансовий ринок - це узагальнююча назва ринків, де проявляється попит та пропозиція на різні фінансові послуги.
Фінансовий ринок - важлива сфера фінансової системи. За допомогою фінансового ринку мобілізуються і використовуються тимчасово вільні фінансові ресурси, здійснюється їх перерозподіл між галузями, регіонами, суб'єктами господарювання. Він має об'єктивний характер і визначається ефективністю використання капіталу.
Страхування - відокремлена ланка фінансової системи з приводу формування І використання колективних страхових фондів. У фінансовій системі воно займає проміжне місце між суб'єктами господарювання і державними фінансами. З одного боку, страхові компанії здійснюють свою діяльність як суб'єкти підприємництва, а з іншого - їх діяльність досить жорстко регламентується законодавчими та нормативними актами і підлягає контролю та управлінню з боку Міністерства фінансів України. 83. Централізовані та децентралізовані фінанси.
Фінансові відносини завжди пов'язані з формуванням грошових доходів та накопичень.
Фінанси суспільства як економічна категорія характеризується не тільки економічними відносинами, але мають і матеріальний зміст. Грошові фонди та накопичення, які створюються державою, підприємствами, установами, організаціями в процесі розподілу та перерозподілу ВВП і національного доходу, являють собою фінансові ресурси. Фінансові ресурси - це централізовані і децентралізовані грошові фонди цільового призначення, які формуються в процесі розподілу і перерозподілу національного багатства, валового внутрішнього продукту та національного доходу і призначені для використання відповідно до завдань соціально-економічного розвитку суспільства і колективів окремих підприємств.
Централізовані грошові фонди концентруються у державі і являють собою загальнодержавні фінансові ресурси. Провідне місце в системі загальнодержавних фінансових ресурсів належить державному бюджету. Основним джерелом формування державного бюджету виступає створюваний в галузях матеріального виробництва чистий доход, що надходить до бюджету у вигляді платежів з прибутку, податку на додану вартість та інших податкових і неподаткових платежів. Певна частина доходів державною бюджету формується за рахунок податкових та інших платежів з населення. З бюджету фінансуються видатки на розвиток науки, культури, освіти, охорону здоров'я, управління, оборону, соціальний захист населення та інші загальнодержавні потреби.
До системи загальнодержавних фінансових ресурсів України належать Пенсійний фонд, Фонди державного соціального страхування, інші бюджетні та позабюджетні фонди спеціального призначення, державний кредит як специфічна ланка державних фінансів.
Децентралізовані фінансові ресурси або фінансові ресурси суб'єктів господарювання являють собою грошові кошти, які вони мають у своєму розпорядженні. Ці кошти можуть бути спрямовані на розвиток виробництва, утримання І розвиток об'єктів невиробничої сфери, особисте споживання працівників та резерв.
Загальна сума фінансових ресурсів суб'єкта господарювання складається з таких елементів, як статутний фонд, резервний фонд, амортизаційний фонд, спеціальні та інші фонди. Основним джерелом формування фінансових ресурсів с валовий внутрішній продукт. Найзначніша їхня частка створюється за рахунок прибутку, відрахувань на соціальне страхування та інші соціальні потреби.
Основні методи, за допомогою яких формуються фінансові ресурси:
- стягнення податків;
- відрахування частини прибутку державних підприємств;
- відрахування на соціальне страхування та інші види відрахувань до централізованих фондів
- продаж майна та цінних паперів;
- одержання кредитів;
- емісія грошей. 84.Шляхи зміцнення бюджетної системи України.
Бюджетна система України -це сукупність окремих її ланок, юридично пов'язаних між собою, яка базується на загальноприйнятих принципах ,що відповідають міжнародним стандартам.
Бюджетна система України грунтується на принципах єдності, збалансованості, самостійності, повноти, обгрунтованості, ефективності, субсидіарності, цільового використання бюджетних коштів, справедливості, прозорості і відповідальності учасників бюджетного процесу. Бюджетна система України складається з Державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами визнаються бюджет АР Крим, бюджети області, району, району в містах та бюджети місцевого самоврядування. До бюджетів місцевого самоврядування відносяться бюджети територіальних громад сіл , селищ, міст та їх об'єднань.
*створимо механізм жорсткого контролю з боку громадськості за формуванням та використанням державного та місцевих бюджетів;
*запровадимо сувору персональну відповідальність державних службовців за нецільове використання бюджетних коштів;
*будемо широко інформувати суспільство про кредити, які отримує Україна від міжнародних фінансових організацій, жорстко контролювати їх використання та повернення;
*створимо прозорий і стабільний механізм міжбюджетних відносин як основу ефективної регіональної політики та розвитку місцевого самоврядування.
*поетапне підвищення заробітної плати працівникам бюджетної сфери до 25 відсотків;
*запровадження умов оплати праці працівників бюджетної сфери (освіти, охорони здоров’я, культури, науки тощо) на основі Єдиної тарифної сітки;
|
