Стратегія безпеки РП та основи стратегії оборони РП 2000 р.
Стратегію безпеки РП та Основи стратегії оборони РП схва- лила Радою Міністрів 2000 р. Вони були впроваджені після вступу Польщі до Організації північноатлантичного договору й окреслю- вали актуальне польське становище в питаннях можливих загроз для держави, водночас вказуючи на форми протистояння і враховуючи союзні (членські) зобов’язання. Ці два документи стали результатом дискусій, аналізів та оцінок у сфері безпеки держави останньої декади минулого століття, які, що дуже важливо, позбавлені баласту обмежень чи залежностей від інших держав. Після тривалих приготувань 4 січня 2000 р. на засіданні Ради Міністрів було схвалено Стратегію безпеки Республіки Польщі291. Новий великий за обсягом документ є типовим документом про політику безпеки держави-члена НАТО. Стратегія складається зі вступу і чотирьох розділів: · основи польської політики безпеки, · загроз і викликів, · площини активності й інструментів, що реалізують політику безпеки Польщі, · а також, основ истратегії оборони РП. Після короткого опису змін, які сталися в Європі, нових викликів і загроз для міжнародного миру та стабільності, відзна- чається, що членство в НАТО істотно змінило геополітичну і геостратегічну позицію Польщі, а нові умови та нова роль Польщі вимагають пристосування стратегії безпеки292.
291 Strategia bezpieczeństwa Rzeczypospolitej Polskiej od 4 stycznia 2000 r. 292 Strategia bezpieczeństwa Rzeczypospolitej Polskiej od 4 stycznia 2000 r. 126
До стратегічних цілей політики безпеки Польщі належать: забезпечення незалежності, суверенності, територіальної цілісності держави та непорушність її кордонів. У цій групі цілей перебувають також охорона демократичного конституційного порядку, зокрема прав, свободи і безпеки громадян РП; створення якнайкращих умов для всебічного і стабільного суспільно-економічного розвитку краї- ни, добробуту її громадян, а також для збереження національної спадщини і розвитку національної ідентичності; зроблений внесок в будову тривалого, справедливого мирного ладу в Європі і світі, що ґрунтується на демократичних цінностях, правах людини, верхо- венства права та солідарності. У розділі, що стосується основних принципів політики безпеки держави, зазначено, що Польща розглядає безпеку комплексно, з урахуванням значення і впливу різноманітних політичних, війсь- кових, економічних, суспільних, екологічних та інших чинників. Свою політику безпеки вона реалізує згідно з Конституцією РП, з пошануванням міжнародного права, згідно з цілями і принци- пами Статуту ООН та документів ОБСЄ, а також із урахуванням міжнародних договорів та конвенцій, учасником яких вона є. Польща вважає свої кордони непорушними та не має жодних територіальних претензій, має врегульовані договорами відносини зі всіма державами-сусідами та не прагне зміцнювати власну безпеку коштом безпеки інших [Ст. 1.1.2]. У своїх діях на міжнародній арені Польща керується принципами зазначеними в Північноатлантичному договорі та дого- ворах ЄС, реалізує бачення вільної і демократичної Європи, згідно з яким безпека, добробут, сприятливі умови культурного розвитку і збереження національної ідентичності становлять спільне і неподільне добро об’єднаного континенту. Свою безпеку Польща тісно пов’язує з безпекою держав НАТО і членів ЄС. У другому розділі Стратегії, присвяченому загрозам і викликам, викладено ставлення та принципи дій Польщі щодо: війни і військової агресії, регіонів з надмірною концентрацією військового потенціалу, нагромадження зброї масового ураження, економічних загроз, небезпеки нових поділів у Європі, неконтрольованих транс- кордонних міграцій, навколишнього середовища, тероризму та організованої злочинності, активності розвідки закордонних спец- служб та охорони інформації.
127
Загроза збройного конфлікту і, особливо, війни оцінюється в документі як малоймовірне в актуальній ситуації і в найближ- чому майбутньому явище. Це стало можливим завдяки вступу Польщі до НАТО та ЄС, а також завдяки сприятливій міжнародній ситуації. Загалом розділ, у якому розглядаються виклики та загрози, значною мірою орієнтується на стратегічну концепцію НАТО з квітня 1999 р.293 Загрози і виклики для безпеки європейських держав та Польщі зазнали змін. Зі зменшенням загрози війни на глобальному чи континентальному рівні збільшується кількість локальних криз, що у непоодиноких випадках переростають у локальні чи регіональні конфлікти. Їх причиною є власне етнічні та релігійні непорозуміння, прикордонні суперечки, порушення прав людини, екологічні катастрофи тощо. З цієї причини основним завданням європейських держав у сфері безпеки є раннє реагування на кризові ситуації і протидія можливим конфліктам. У Стратегії відзначається досвід останніх років, який показав, що утримувати суверенність держави у традиційному розумінні неможливо294. Толерування міжнародною спільнотою етнічних чис- ток чи масові вбивства людей заради абсолютного (нещадного) дотримання суверенності становить загрозу регіональній і міжна- родній безпеці. Кризи і локальні конфлікти, насамперед потенційні кризи і конфлікти у сусідстві, можуть у деяких випадках опосеред- ковано впливати на безпеку Польщі та її громадян. З цієї причини Польща готова реагувати на виклики і можливі загрози, що можуть перерости в серйозні кризи чи призвести до виникнення локального конфлікту [ст. 2.2]. Стосовно проблеми надмірної концентрації військового потенціалу зазначено, що хоча дві сусідні держави – Білорусь і Україна – відмовилися від ядерної зброї, поблизу кордонів все ще розміщено великі конвенційні озброєння (звичайні сили озброєння).
293 Див.: Kuźniar R. Polityka bezpieczeństwa w polskiej polityce zagranicznej // Polska polityka bezpieczeństwa 1989–2000 / pod red. R. Kuźniara. – Warszawa: Scholar, 2001. – S. 124; The Alliance's Strategic Concept. Approved by the Heads of State and Government participating in the meeting of the North Atlantic Council in Washington D.C. on 23rd and 24th April 1999. 294 Роздуми на цю тему див. Beremek В. Suwerenność i prawa człowieka – Narody Zjednoczone w XXI wieku / Polska w Europie. – 2000. – zeszyt XXI. – S. 5–14. 128
За несприятливого розвитку подій вони можуть становити, хоч не обов’язково в формі організованої агресії, загрозу безпеці Польщі. Отже, Польща повинна особливо піклуватися про те, щоб держави з великим військовим потенціалом діяли в межах демократичних інституцій, зберігали внутрішню політичну, економічну і суспільну стабільність, дотримувалися міжнародних зобов’язань щодо конт- ролю озброєнь і будови засобів довіри. Політична нестабільність чи економічний спад і пов’язані з ними внутрішні кризи ускладнюють дотримання таких постанов угод [ст. 2.3]. Однією з головних транснаціональних загроз безпеці у стратегії визнано можливість неконтрольованого переміщення ЗМЗ та засобів її доставки. Матеріали та технології, які можна застосовувати для створення такої зброї та засобів її доставки, стають дедалі доступнішими. Водночас інструменти та процедури викриття та запобігання нелегальній торгівлі цими матеріалами і технологіями недостатньо ефективні і надто складні. Через неле- гальну торгівлю компоненти для створення ЗМЗ можуть бути передані недемократичним державам, охопленим внутрішніми конф- ліктами або конфліктами з іншими державами. Також існує небезпека, що ці засоби можуть потрапити в руки терористичних або екстремістських угруповань295. У цьому контексті наголошується, що “Польща знаходиться в сусідстві з територією підвищеного ризику поширення ЗМЗ296. У крайньому випадку її накопичення може спричинити безпосередню загрозу для території, мешканців, збройних сил Польщі чи іншої європейської держави; це стосується теж цілого простору дії НАТО. Тому теж в інтересах безпеки Польщі ефективною є підтримка міжнародних зусиль, спрямованих проти накопичення і загроз, пов’язаних зі зброєю масового ураження, а також участь у розвитку Ініціативи НАТО в питаннях ЗМЗ” [ст. 2.4]. Дії держави, спрямовані на забезпечення економічної без- пеки, передбачають насамперед заходи, що дають можливість жити суспільству і справно функціонувати економіці під час збройного конфлікту, а також розвивати міжнародне економічне співро-
295 Роздуми з цього приводу див. розділ ІІ п.1. Актуальні загрози для безпеки Республіки Польщі. 296 Проте не зазначено яка це територія, або які конкретно держави становлять таку загрозу, що, на нашу думку, не зовсім коректно. 129
бітництво. У Стратегії безпеки РП відзначається важливість глоба- лізації, що характеризується значним ступенем взаємних економіч- них зв’язків. Факторами, які безпосередньо впливають на безпеку Польщі, є стабільність і передбачуваність економічного середовища держав-сусідів та її головних торгових і фінансових партнерів. Тому Польща в міру своїх можливостей підтримує процеси економічної трансформації та демократичні зміни в регіоні. У документі також використано поняття “енергетична безпека”. Її забезпечення вимагає диверсифікації та охорони джерел та шляхів забезпечення держави найважливішими носіями енергії (нафта, газ) [ст. 2.5]. Як і в Політиці безпеки і оборонній стратегії РП 1992 р., наголошується на небезпеці міграції та деградації навколишнього середовища, та цього разу ці питання висвітлені докладніше. Якщо раніше проблеми міграції породжувалися великою хвилею емігран- тів зі сходу транзитом з сусідніх держав, то тепер зросла небезпека неконтрольованих масштабних транскордонних міграцій, спричине- них кризами, що також мають своє джерело всередині держав. Враховуючи досвід Балканського регіону відзначено, що з міграцією “пов’язана небезпека катастрофи гуманітарної та регіональної дестабілізації. Потенційні загрози створює поєднання можливих масових транскордонних міграцій з організованою злочинною діяль- ністю, незаконною торгівлею зброєю, радіоактивними матеріалами, наркотиками і засобами для їх виготовлення” [ст. 2.7]. Розташування Польщі в центрі Європи збільшує загрозу, хоча ймовірність виникнення масової міграції цього типу тепер невелика. Проте Польща щораз більше стає державою-притулком для еконо- мічних мігрантів. Це є новим порівняно з попереднім періодом, коли вона була тільки транзитною країною. Сучасний масштаб економічної міграції становить серйозний виклик польським державним структурам і службам. Знову ж, як і раніше, констатується, що в сучасному світі для відчуття безпеки зростає значення і вагомість навколишнього середовища. Дії, спрямовані на його охорону, мусять розглядатися як заходи, що стосуються життєво важливих питань національного буття. “Стихійні лиха, а також катастрофи спричинені, діяльністю людини, можуть складати серйозну загрозу для безпеки держави” [ст. 2.8]. У цьому контексті висловлено занепокоєння, пов’язані з проблемами безпеки ядерної енергетики в Європі, особливо в
130
найближчому сусідстві, як приклад, наведено досвід Чорнобильської катастрофи. У системі оборони Польщі повинно також бути враховано загрози такого типу. Це вимагає підвищення ефективності служб реагування в надзвичайних ситуаціях й охорони населення через розбудову відповідних структур і механізмів, а також правового врегулювання. Серед небезпек і загроз відзначено тероризм і організовану злочинність та активність закордонних розвідувальних спец- служб. Зауважимо, що в документі 1992 р. серед невійськових загроз виділено тільки організовану злочинність. Посилаючись на зростан- ня загрози міжнародного тероризму, зазначено, що географічна віддаленість Польщі від його головних джерел не гарантує безпеки. Крім того, в самій Польщі зростає загроза терористичних атак щодо громадян та інституцій [ст. 2.9]. Зазначено, що в останні роки в державі пожвавлюється діяльність транснаціональних злочинних груп. Розміщення Польщі у сусідстві з територією, на який відбуваються політико-економічні трансформації, полегшує їм базування та діяльність. У пункті, присвяченому загрозам, пов’язаним з діяльністю закордонних розвідувальних спецслужб, відзначається, що у сфері їх зацікавлень залишається широкий спектр інформації та оцінок, що стосуються як військових і політичних, так і суспільних, технічних і економічних питань. Відповідальність Польщі за охорону таємної інформації зросла у зв’язку з вступом у НАТО. Це стосується не тільки держав- них таємниць, а й таємної інформації, отриманої від союзників. “Справність і безпека систем переказування і перетворення інформації відіграє дедалі важливішу роль у функціонуванні держав- них і громадських структур” [ст. 2.10]. Це означає, що державні служби повинні бути готові справлятися з такими невійськовими викликами. У вступі до третьої частини Стратегії під назвою “Сфери активності та інструменти реалізації польської політики безпеки” окреслено спектр дій, до яких Польща вдається з метою реалізації національних інтересів. Вони охоплюють національні заходи, подальшу інтеграцію та співпрацю в межах НАТО і з ЄС, участь у вирішенні проблем, що можуть загрожувати безпеці держави, регіону та євроатлантичному простору, а також у межах багато- сторонніх організацій. Це також співробітництво зі всіма державами
131
і організаціями, зацікавленими у зміцнені міжнародної стабільності та безпеки. У центрі зусиль Польщі “знаходиться діяльність, що ведеться в межах НАТО, ЄС і ОБСЄ над структурою європейської системи кооперативної безпеки та зміцнення існуючих режимів контролю за озброєнням” [ст. 3.1.2]. Об’єктивний стан безпеки та суб’єктивне його відчуття залежать від багатьох факторів, серед яких економічний розвиток, добробут, сучасна держава, яка функціонує щораз справніше, розвиток науково-технічного потенціалу та прогрес у сфері освіти та культури. У розділі, що стосується національної діяльності, враховано цивілізаційний розвиток і проекцію стабільності, контроль експорту, діяльність дипломатії, спецслужб, поліції і прикордонних військ. Спецслужби, відповідно до закону, разом з поліцією та іншими дер- жавними службами беруть участь у попередженні загроз державній безпеці та її громадян. Запобігаючи злочинам і криміногенним явищам, зокрема транскордонним, поліція співпрацює з органами влади і громадськими організаціями, поліціями інших держав та міжнародними організаціями. Подібно до поліції, визначені у Стра- тегії завдання виконують прикордонні війська: охороняють держав- ний кордон, контролюють рух на кордоні тощо. У межах своєї компетенції вони співпрацюють з іншими інституціями і службами в Польщі та органами охорони кордонів інших держав [ст. 3.1.5]. Проблема інтеграції з очевидних причин посідає важливе місце в Стратегії безпеки РП, і відповідно описана у третій частині документа. Насамперед розглядаються питання участі Польщі в євроатлантичних структурах безпеки, в діяльності ООН та ОБСЄ. Задекларована активна участь у зміцненні НАТО як головного чинника політично-військової стабільності в Європі. Основними завданнями РП в цьому напрямі є: · збереження НАТО як ефективної організації колективної оборони, забезпечення надійної союзної солідарності; · солідарні дії Польщі в разі безпосереднього порушення безпеки її союзників і партнерів. Збройна атака на територію НАТО з будь-якого напрямку зустріне реакцію, відповідно до статей 4 і 5 Північноатлантичного договору; · Польща не залишиться байдужою у разі порушення основ- них принципів і цінностей, що могло б загрожувати безпеці;
132
· відповідно до своїх можливостей Польща прагне відігравати значну роль у формуванні та реалізації політично-оборонної стра- тегії НАТО; · Польща дуже зацікавлена в конструктивному розвитку відносин НАТО з партнерами зі Східної Європи, зокрема в межах Постійної ради НАТО-Росія та Комісії НАТО-Україна і програми Партнерство заради миру; · будуть підтримуватися заходи, спрямовані на зміцнення відносин з партнерськими державами, та ініціативи в межах Партнерства заради миру і Ради євроатлантичного партнерства (РЄАП); · підтримання процесу розширення НАТО й активна допомога державам-кандидатам під час їх приготувань до виконання стан- дартів НАТО [ст. 3.2.1]297. Особливо важливим для Польщі є інтеграція в межах НАТО, який вимагає зусиль усіх державних структур та інституцій. Цей довготривалий процес охоплює різні питання: законодавчі, охорони інформації, забезпечення активної участі в ухваленні політичних і стратегічних рішень НАТО та повну військову інтеграцію. Комп- лексним процесом є узгодження оборонної системи Польщі з вимогами НАТО. Пріоритетними є такі заходи: – узгодження організаційних структур Збройних сил РП, що дасть можливість осягнути необхідного рівня взаємосумісності зі збройними силами інших держав НАТО; – відповідне навчання власних кадрів для роботи в структурах НАТО і відповідно до його стандартів; – продовження аналітичної та дослідницької роботи, що стосується повної інтеграції з НАТО [ст. 3.2.2]. У Стратегії безпеки РП є посилання на інтеграцію з ЄС, ЗЄС та ЄПБО. Зазначається, що другим стовпом безпеки Польщі буде система, що формується у відносинах ЄС/ЗЄС – НАТО. Участь у цій системі так само важлива, як участь у НАТО. Дієвий механізм консультацій між НАТО і ЄС, що гарантує ухвалення обома орга- нізаціями спільних рішень як реакції на кризові ситуації, може забезпечити узгодженість і ефективність європейської системи без-
297 Зокрема у стратегії наголошено на важливості співпраці України з НАТО. 133
пеки. Протягом останніх років основним пріоритетом стратегії безпеки Польщі було отримання вигідних умов членства в ЄС та інтеграція з ним. Польща як член НАТО та ЄС прагне до співпраці з іншими європейськими державами в контексті СЗППБ ЄС і формування спільної оборонної політики та спільної оборони. Водночас відзначено життєвоважливі інтереси Польщі у творенні європейської спроможності у сфері кризового реагування і відпо- відної участі в них згідно з національним потенціалом [ст. 3.2.3]. Висловлено також підтримку розвитку європейської ідентичності у сфері безпеки та оборони в межах НАТО і зміцнення європейської опори НАТО.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Стратегія безпеки РП та основи стратегії оборони РП 2000 р.» з дисципліни «Теорія і практика сучасної європейської політики безпеки: приклад Польщі»
