МІЖНАРОДНІ КОНФЕРЕНЦІЇ З РОЗЗБРОЄННЯ, які відбувалися впродовж 1932—1935, були присвячені проблемі скорочення звичайних видів озброєнь у Європі, що була однією з найбільш актуальних та гострих у міжвоєнний період (1919—39). Версальський мирний договір 1919, висунувши вимогу роззброєння Німеччини, констатував також потребу скорочення озброєнь і збройних сил в ін. європ. д-вах. 12 грудня 1925 Рада Ліги Націй (див. Ліга Націй) створила підготовчу комісію до конф. із роззброєння. Водночас зх. країни звинувачували СРСР у нарощуванні озброєнь (СРСР та Веймарська Німеччина впродовж 1920-х активно співробітничали у військово-тех. сфері). Взаємна недовіра, складність вирішення проблеми контролю за виконанням домовленостей, коли міжнар. інспекції розглядались як небажана форма втручання у внутр. справи, перешкоджали переведенню балаканини з приводу роззброєння в площину конкретних справ. Становище на конференціях із роззброєння, перша з яких відбулася 1932, ускладнював прихід до влади в Німеччині націонал-соціалістів (див. Нацизм) 1933. Новий рейхсканцлер Німеччини А.Гітлер узяв курс на переозброєння військ своєї країни. Введення в Німеччині заг. військ. обов’язку, захоплення демілітаризованої Рейнської зони завели конференції з роззброєння в глухий кут. Остання конференція відбулася 1935, після чого вони більше не проводилися. Загальноєвроп. криза вела до нової світ. війни.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МІЖНАРОДНІ КОНФЕРЕНЦІЇ З РОЗЗБРОЄННЯ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
