КРАКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ (до 1400 — Studium Generale, потім — Akademia Krakowska, згодом — Szko»a G»\wna Koronna, з
Serсzyk W. «Koliszczyzna». Краків, видання Ягеллонського університету, 1968. Обкладинка.
«Ukraina. TerапniejszoСƒ i przeszloСƒ». Краків, видання Ягеллонського університету, 1970. Суперобкладинка.
«Ukraina. TerапniejszoСƒ i przeszloСƒ». Краків, видання Ягеллонського університету, 1970. Титульний аркуш.
тривалий час завмерла. 1400 відновився в статусі ун-ту (додався ф-т теології), отримав також назву Akademia Krakowska (Краківська академія). Першим його ректором 1400—01 (також 1413— 14) був Станіслав із Скарбімєжа (р. н. невід. — п. 1431), його наступниками — Я.Вайдут (1401— 02), М.Гожковський (1402—03), П.Влодковіч (1414—15; 1419) та ін. Після 1-го поділу Польщі 1772 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) ун-т занепав. Щоб відновити колишню його славу, за дорученням вального сейму й Едукаційної комісії ксьондз Г.Коллонтай (ректор ун-ту 1782— 86) здійснив його ґрунтовне реформування. Тоді ж ун-т отримав ще одну назву — Szko»a G»\wna Koronna (Гол. коронна школа). Поступово він знову став провідним наук. осередком. У часи, коли м. Краків було Вільним містом Краковом (1815—46), ун-т мав широку автономію. Від 1817 його стали іменувати Ягеллонським ун-том. У 2-й пол. 19 ст. він був одним з гол. осередків польської науки і к-ри в Королівстві Ґаліції і Лодомерії у складі Австрійської імперії (з 1867 — Австро-Угорщина). За часів 2-ї Речіпосполитої (1918—39) ун-т мав 5 ф-тів, тут викладали відомі вчені, у т. ч. правник Р.Таубенсхляг (1881— 1958), політеконом А.Кжижановський (1873—1963), історики В.Конопчинський (1880—1952),
С.Кутшеба, філософ К.Міхальський (1879—1947) та ін. У листоп. 1939, після окупації Польщі вермахтом, ун-т закрили. 6 листоп. 1939 у рамках акції «Sonderaktion Krakau» («Спеціальна краківська операція») було заарештовано 183 краківських викладачів і студентів, у т. ч. 144 з К.у., з часом їх ув’язнили в концтаборі Заксенгаузен (більше 10 осіб з них загинули, решту, зважаючи на міжнар. протести, до жовт. 1941 звільнили). Від 1942 ун-т діяв без офіц. на те дозволу окупаційної влади («підпільно»). Усього впродовж Другої світової війни гітлерівцями, а також НКВС СРСР (у Катинському лісі, Козельському, Старобільському, Осташківському спецтаборах НКВС та ін. місцях; див. Катинський розстріл 1940) було вбито 34 працівники К.у. 1945, після звільнення Кракова від гітлерівської окупації, ун-т відновив свою роботу. Серед відомих випускників і професорів ун-ту різних років були: Я.Длугош; М.Коперник (1473—1543); А.Фрич-Моджевський (бл. 1503—72); «батько польської літератури» М.Рей (1505—69); Я.Кохановський (1530— 84); пізніший король Польщі Ян III Собеський, філолог і історик К.Моравський (1852—1925); творець першої багатотомної бібліографії польс. письменництва «Bibliografia polska» й ректор 1919— 21 С.Естрайхер (1869—1939), майбутній Папа Римський Іоанн
Павло II (К.Войтила, 1938/39 він вивчав тут польс. філологію, з 1942 був студентом теологічного ф-ту, а 1945 — його асистентом). Від початку існування К.у. в ньому навчалися й іноземці (у різні часи до 44 % слухачів). Серед студентів і викладачів ун-ту було чимало українців. Зокрема, вихованцем ун-ту, а 1487—93 його професором був Ю.Дрогобич. У Ягеллонському ун-ті навчалися: Й.Верещинський, В.Липинський, С.Оріховський, В.Старосольський, В.Стефаник, Р.Яросевич і багато ін. 1887 укр. студенти Ягеллонського ун-ту заснували «Академічну громаду», яка діяла до 1895. Її наступницею стала створена 1902 «Українська студентська громада», 1930 вона налічувала бл. 500 членів. Її заходами, а також зусиллями ін. укр. організацій Кракова 22 січня 1928 у приміщенні ун-ту було урочисто відзначено 10-ту річницю незалежності України; 27 травня 1928 там же вшанували пам’ять С.Петлюри.
287 КРАКІВСЬКИЙ
Bruski, Jan Jacek. «Petlurowcy: Centrum PaЅstwowe UkraiЅskiej Republiki Ludowej na wychodпstwie (1919— 1924)». Краків, видання Ягеллонського університету, 2004. Обкладинка.
Краківський (Ягеллонський) університет. Фото початку 21 ст.
288 КРАКІВСЬКІ
Ягеллонський ун-т традиційно був центром українознавчих досліджень. У 19 ст. його професори, особливо історики, часто поєднували наук. заняття з політ. й урядовою діяльністю. Були це насамперед представники краківських консерваторів, які займалися також історією України — Ю.Шуйський, С.Смолка, М.Бобжинський. Вважається, що україністика в К.у. була започаткована в 1886/87 навч. р. викладами з порівняльної граматики рос. і укр. мови проф. Л.Маліновського (1839—98). Курс укр. письменства читав тут 1897—99, будучи доцентом ун-ту, К.Студинський; укр. мову і літературу викладав 1899—1914 Б.Лепкий. 1926 при ун-ті створено кафедру укр. філології (література — Б.Лепкий, мова — І.Зілинський); крім того, в ун-ті працювали доценти-українці: географ В.Кубійович, правник Ю.Панейко, історик С.Томашівський, лектор укр. мови Ю.Ґеник-Березовський. Серед відомих українознавців К.у. часів «народної Польщі» (1947—89) — В.Серчик, автор монографії «Історія України» (1979, 1990, 2001), Я.Козік (1934—79), автор монографій про укр. нац. відродження в Галичині 19 ст., А.Подраза (1920—2008) та ін. Ректор К.у. 1972—77 мовознавець М.Карась (1924—77) опрацював і видав лінгвістичні матеріали, зібрані під час польових експедицій 1930-х рр. проф. І.Зілинським та його співробітниками. 1962 було укладено угоду про дружбу і співпрацю між К.у. та Київ. ун-том (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка). До 1970 бл. 100 викладачів обох ун-тів побували на стажуванні в Кракові (47 осіб) й Києві (50 осіб). Події 1990—91 в СРСР (і особливо в Україні) дали новий імпульс і відкрили нові можливості для розвитку українознавства в К.у. 1994 тут було створено кафедру україністики (укр. філологія). Вона діє на філол. ф-ті у складі Ін-ту східнослов’ян. філології (зав. — проф. А.Фаловський); на ф-ті міжнар. і політ. студій є кафедра українознавства (зав. — проф. В.Мокрий). Cеред середнього й молодшого покоління викладачів К.у. — істориків-українознавців — дослідник козач-
чини Я.Качмарчик (н. 1955), дослідник укр. еміграції в Канаді А.-А.Земба (н. 1958), історик і політолог, дослідник сх. політики Ю.-К.Пілсудського А.Новак (н. 1960), дослідник укр. питання у Галичині 2-ї пол. 19 ст. й 2-й Речіпосполитій Я.Мокляк, дослідник історії петлюрівської еміграції в Польщі, голодомору 1932— 1933 років в УСРР Я.-Я.Бруський (н. 1969) та ін. На початку 2008 у складі К.у. було 15 ф-тів, тут працювали 6847 викладачів, у т. ч. 496 професорів й 514 докторів габілітованих, навч. майже 46 тис. студентів різних форм навчання. Літ.: Morawski K. Historia Uniwersytetu JagielloЅskiego, t. 1—2. Krak\w, 1900; Бажанський М. Дещо зі студентського життя в Кракові до 1924 р. В кн.: Альманах українського студентського життя в Кракові. Краків, 1931; Serczyk W.-A. «Akademiczna Hromada» (1887—1895). В кн.: Studia z dziej\w m»odzieуy Uniwersytetu Krakowskiego od OСwiecenia do po»owy XX wieku, t. 1. Krak\w, 1964; Serczyk W.-A. Koliszczyzna. Krak\w, 1968; Krak\w—Kij\w: Szkice z dziej\w stosunk\w polsko-ukraiЅskich. Krak\w, 1969; Кубійович В. Мені 70. Париж—Мюнхен, 1970; UkraiЅa: TeraпniejszoСƒ i przeszloСƒ. Krak\w, 1970; Kozik J. UkraiЅski ruch narodowy w Galicji w latach 1830—1848. Krak\w, 1973; Його ж. Mi“dzy reakcj a rewolucj: studia z dziej\w ukraiЅskiego ruchu narodowego w Galicji w latach 1848—1849. Krak\w, 1975; Studia nad dialektologi ukraiЅsk i polsk: z materia»\w b. Katedry J“zyk\w Ruskich UJ. Krak\w, 1975; Кубійович В. Мені 85. Париж—Мюнхен, 1985; Kaczmarczyk J.-Z. Bohdan Chmielnicki. Wroc»aw, 1988; 2007; Його ж. Гетьман Богдан Хмельницький. Перемишль—Львів, 1996; Zi“ba A.-A. UkraiЅcy w Kanadzie wobec Polak\w i Polski (1914—1939). Krak\w, 1998; Bruski J.-J. Petlurowcy: Centrum PaЅstwowe UkraiЅskiej Republiki Ludowej na wychodпstwie (1919—1924). Krak\w, 2000 (2-ге вид. — Krak\w, 2004); Fa»owski A., Zinkiewicz-Tomanek B. Krakowska ukrainistyka — teraпniejszoСƒ i perspektywy rozwoju. В кн.: Warszawskie zeszyty ukrainoznawcze, t. 17—18. Warszawa, 2004; Filar T. U st\p Kr\lewskiego Wawelu: Spo»ecznoСƒ ukraiЅska w Krakowie w latach 1918—1939. Krak\w, 2004; Moklak J. W walce o toуsamoСƒ Ukrainc\w: Zagadnienie j“zyka wyk»adowego w szko»ach ludowych i Сrednich w pracach galicyjskiego Sejmu Krajowego 1866—1892. Krak\w, 2004; Wiszka E. Emigracja ukrainska w Polsce 1920—1939. ToruЅ, 2005; Gancarz B. My, szlachta ukraiЅska...: Zarys уycia i dzia»alnoСci Wac»awa LipiЅskiego 1882— 1914. Krak\w, 2006; Podraza A. Europa, Galicja, regiony: pisma historyczne. Krak\w, 2006; Kaczmarczyk J.-Z. Rzeczpospolita Trojga Narod\w: mit czy rzeczywistoСƒ: ugoda hadziacka — teoria i
praktyka. Krak\w, 2007; St“pieЅ S. UkraiЅskie уycie naukowe w Drugiej Rzeczypospolitej. В кн.: Polska—Ukraina — Osadczuk: Ksi“ga jubileuszowa ofiarowana prof. B. Osadczukowi w 85 rocznic“ urodzin. Lublin, 2007; Литвин М. Українське культурно-освітнє життя в Кракові (кінець ХIХ — перша третина ХХ ст.). В кн.: Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність, вип. 16: Ювілейний збірник на пошану І. Патера. Львів, 2008. О.С. Рубльов, С. Стемпєнь.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КРАКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
