КАРМАНСЬКИЙ Петро Сильвестрович (29.05.1878—16.04.1956) — поет і перекладач. Н. в м. Чесанів (нині м. Цеханув, Польща). Навч. в Перемишльській г-зії, богословській колегії Ватикану, закінчив Львів. ун-т (1907). У роки Першої світової війни працював у таборах військовополонених українців рос. армії у Німеччині й Австрії, згодом виконував дипломатичну місію Української Народної Республіки у Ватикані, збирав кошти для підтримки Західноукраїнської Народної Республіки. 1922—32 проживав у Бразилії й Аргентині, після повернення на батьківщину працював учителем г-зії в м. Дрогобич. Від 1939 (після початку Другої світової війни та встановлення 1939 рад. влади в Зх. Україні) викладав у Львів. ун-ті. Відомостей про його діяльність під час окупації України гітлерівськими військами немає. 1944—46 був дир. меморіального музею І.Франка. Автор поетичних збірок «З теки самоубийця» (1899), «Ой люлі, смутку...» (1906), «Блудні огні» (1907), «Пливем по морю тьми» (1909), «Al fresco» (1917), «За честь і волю» (1923), «До сонця», «Поеми» (1941), «На ясній дорозі» (1952), кн. спогадів «Українська богема» (1936) та ін. Здійснив пер. «Божественної комедії» Данте, 1-ша ч. якого — «Пекло» — вийшла 1956 (у співавт. з М.Рильським). Належав до літ. угруповання «Молода муза», представник раннього укр. модернізму. Створив цикли проникливої любовної лірики, екзотичних пейзажів. Його ранні поезії пронизані смутком, більш пізні — іронією та сарказмом. Вірші рад. часу позначені декларативністю. П. у м. Львів. Тв.: Поезії. К., 1992; Ой люлі, смутку (Поезії). Ужгород, 1996. Літ.: Шаховський С. Смуток і радість поета. «Жовтень», 1969, № 8; Епос болю. В кн.: Ільницький М. Від «Молодої музи» до «Празької школи». Львів, 1995; Голомб Л. Митець незвичайної долі. В кн.: Карманський П. Ой люлі, смутку... Ужгород, 1996. М.М. Ільницький.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КАРМАНСЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
