ДРУЖИНА — назва соратників князя, а також війська в Давній Русі (див. Київська Русь). В істор. літ. термін «дружина» усталився за постійним князівським військом. Дружинники були озброєні списами, мечами, шаблями, сокирами, луками, мали захисний обладунок (кольчуги, панцири, шоломи). Починаючи з 11 ст. Д. була кінною. Найдавніше значення терміна — «товариші, друзі». Очевидно, спочатку це була група особисто відданих правителю воїнів із невисоким соціальним статусом, що жили разом із ним у його дворі (у давньорус. джерелах ця стадія формування Д. не зафіксована). Поступово Д. перейшла зі сфери приватного побуту князів у сферу сусп.-політ., склавши вищу верству нас., обов’язком якої були збройна служба і підтримка правителя. Імовірно, перехідним етапом була рус. Д. («вся русь», протиставлена слов’ян. племенам; див. Русь) за перших князів. Традиційно Д. поділяють на старшу (бояр) і молодшу (гридів або отроків, детських). Верхівка Д. брала участь у князівських нарадах, бенкетуваннях тощо.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ДРУЖИНА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
