«ГУБЕРНСКИЕ ВЕДОМОСТИ» («Областные ведомости») — офіц. урядові місц. газети, які видавалися в губерніях та областях Російської імперії протягом 1838— 1917 (в окремих губерніях до 1918 включно). Указом Правительствуючого Сенату 1830 передбачалося видання «Г.в.» у 6 губерніях, у т. ч. — в Київській губернії та Слобідсько-Українській губернії. Але проект 1830 не був реалізований. За ініціативи міністра внутр. справ Д.Блудова установленням 1837 ухвалено рішення про видання «Г.в.» в усіх губерніях. В Україні протягом 1838—1917 (у Катеринославі, нині м. Дніпропетровськ, та Херсоні — до поч. 1918) видавалися: «Волынские губернские ведомости» (Житомир), «Екатеринославские губернские ведомости», «Киевские губернские ведомости», «Полтавские губернские ведомости», «Таврические губернские ведомости» (Сімферополь), «Харьковские губернские ведомости», «Херсонские губернские ведомости», «Черниговские губернские ведомости». «Г.в.» складалися з офіц. (урядові документи, установлення місц. влади та офіц. хроніка діяльності місц. адміністрації) та неофіц. (відомості про місц. пром-сть, с. госп-во, торгівлю, старожитності («местные древности»), стат. огляди, неофіц. хроніка, приватні об’яви, некрологи) відділів. Навколо неофіц. відділів об’єднувалася місц. інтелігенція (викладачі г-зій, земські лікарі, краєзнавці), а з серед. 1880-х рр. — члени губернських вчених архівних комісій. Після 1861 неофіц. відділи «Г.в.» значно розширилися за обсягом та тематикою публікацій, зокрема за рахунок етногр., історикокраєзнавчих та стат. матеріалів. 1865—81 «Г.в.» виходили за попередньої цензури. В «Г.в.» друкувалися укр. історики Д.Багалій, І.Каманін, О.Лазаревський, Г.Ми-
Красноярського краю, РФ; учасник повстання політв’язнів 1953), на Колимі (нині тер. РФ). Звільнений 23 серп. 1956. 1964 закінчив Львів. торгово-екон. ін-т. Працював інженером. 1965— 67 — кер. львів. групи підпільного Українського національного фронту. 27 берез. 1967 — заарештований, 1 серп. 1967 — засуджений на 6 років таборів і 5 — заслання. Звільнений у листоп. 1977. 1978—92 — економіст управління побутових послуг (Львів). 1988—90 — чл. Української Гельсінкської спілки. 1990—91 — голова Львів. обласної спілки політв’язнів, 1991—92 — голова Спілки політв’язнів України. 1992 реабілітований за обома кримінальними справами. 1992—93 — співголова Всеукраїнського т-ва політв’язнів і репресованих. 16 жовтня 1992 — співзасн. Конгресу українських націоналістів (КУН), чл. Гол. проводу, голова проводу Львів. обласної орг-ції КУН. Ред. відновленого час. «Воля і Батьківщина» (1995). Автор спогадів «Дорогами життя». Тв.: Дорогами життя. «Воля і Батьківщина», 1997, № 1—4; 1998, № 1—3. Літ.: Базелюк М. Ми чесно йшли… «За вільну Україну», 1990, 7 груд. Ю.Д. Зайцев.
Ви переглядаєте статтю (реферат): ««ГУБЕРНСКИЕ ВЕДОМОСТИ»» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
