ГУБЕРНСЬКЕ ПРАВЛІННЯ — місц. адм. установа, колегіальний орган при губернаторові. Створювалися з 1780 у кожній губернії згідно з губернською реформою 1775. Підпорядковувалися Сенатові, а з 1802 — і МВС. Значення Г.п. як колегіального органу з 1830-х рр. почало падати, і правління перетворилося на виконавчий канцелярський орган при губернаторові. Це призвело до
240 ГУБЕРНСЬКІ
Будинок губернського правління в Чернігові. Фото початку 20 ст.
того, що місцева влада стала рутинною й малоефективною. До складу правлінь входили губернатор і радники (2 з 1821, 3 з 1824, 4 з 1837), котрих призначав Сенат та які складали Заг. присутствіє. Губернатор був головою правління, але засідання останнього вів не постійно. Віце-губернатор засідав на правах старшого чл. правління. При Г.п. діяли губернський прокурор та стряпчі казенних і карних справ, чиновники з особливих доручень, скарбник з помічником, губернський і повітові землеміри. 1865 набрало чинності нове положення про Г.п., що вводило посади губернських мед. інспектора, інженера, архітектора. Г.п. набуло права відкривати пром. заклади, торги, приватні друкарні, аптеки, звільняти з посад лікарів. Заг. присутствіє обговорювало нові законодавчі акти, спільні з казенною палатою торги, орг. заходи. Від 1824 Г.п. поділялося на 4 від-ня, які очолювали радники. В залежності від розмірів губернії в складі Г.п. могло бути від 1 до 3 розпорядчих від-нь, буд. від-ня і канцелярія заг. присутствія. Госп. питання перебували у віданні віце-губернатора. При Г.п. діяли друкарня, регістратура, архів, працював губернський землемір, що керував також креслярнею, та повітові землеміри. У ході ліберальних реформ 1860—70-х рр. повноваження Г.п. було обмежено, зокрема, після земської реформи 1864 і міської реформи 1870 госп. питання перебрали на себе ін. установи, судова реформа 1864 позбавила правління суд. функцій. Воно звільнялося від другорядних адм.госп. справ. Після 1865 при правлінні було відкрито лікарське
від-ня, очолюване мед. інспектором, куди на правах спеціалістів входили пом. інспектора і фармацевт. Буд. від-ня залишалися в тих містах, на які не поширювалася в повному обсязі міська реформа 1870. Межове від-ня контролювало діяльність повітових землемірів. До від-нь додалися «фабричні столи». Г.п. існували до 1917. Літ.: Эйхельман О. Обзор центральных и местных учреждений управления в России… К., 1890; Министерство внутренних дел: Исторический очерк. СПб., 1901; Градовский А.Д. Начала русского государственного права. В кн.: Градовский А.Д. Собрание сочинений, т. 9, ч. 3. СПб., 1908; Воробьева Ю.С., Ерошкина А.Н. Губернское правление. В кн.: Государственность России: Словарь-справочник, кн. 1. М., 1996; Шумилов М.М. Губернаторские канцелярии и губернские правления в России 50—80-х гг. XIX в. В кн.: Проблемы социально-экономической и политической истории России XIX— ХХ века: Сборник статей памяти В.С. Дякина и Ю.Б. Соловьева. СПб., 1999; Лысенко Л.М. Губернаторы и генерал-губернаторы Российской империи (XVIII — начала ХХ века). М., 2001. В.С. Шандра.
бернаторам. Спец. асигнувань не мали. Штат (керуючий справами, охоронець, сторож) утримувався на кошти, що надходили від членських внесків та пожертв. Результати наук. досліджень друкували: Черніг. Г.в.а.к. — у «Трудах» (12 вип.); Полтав. — у «Трудах» (15 вип.); Катериносл. — у «Летописях» (10 вип.); Таврійська — в «Известиях» (57 вип.) та окремими працями. Літ.: Полное собрание законов Российской империи, т. 6. СПб., 1887; Сарбей В.Г. Вклад губернських архівних комісій в історіографію України. В кн.: Друга республіканська наукова конференція з архівознавства та інших спеціальних історичних дисциплін. К., 1965; Ковальский Н.П., Абросимова С.В. Из истории Екатеринославской ученой архивной комиссии. В кн.: Археографический ежегодник за 1988 г. М., 1989; «Летопись Екатеринославской ученой архивной комиссии» (1904—1914): Бібліографічний довідник. К., 1991; Курас Г.М. Чернігівська архівна комісія та її внесок у вивчення історії України. Дніпропетровськ, 1992; Архівний збірник на посвяту 90-річчя Полтавської вченої архівної комісії. Полтава, 1993; Заремба С.З. Українське пам’яткознавство: Історія, теорія, сучасність. К., 1995. Т.Ф. Григор’єва.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ГУБЕРНСЬКЕ ПРАВЛІННЯ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
