БОЙЧУК Михайло Львович (30. 10.1882—13.07.1937) — митець-монументаліст, графік, фундатор потужної шк. художників-бойчукістів в укр. мист-ві 1920-х рр. Чл. НТШ (1912) та Укр. наук. т-ва (після 1917). Н. в с. Романівка (нині село Теребовлянського р-ну Терноп. обл.) в сім’ї незаможного селянина. Отримавши матеріальну допомогу від НТШ та митрополита А.Шептицького, навч. у Віденській (з 1899), Краківській та Мюнхенській (1906—07) академіях мист-в. 1908—11 удосконалював свою майстерність у Парижі, де заглибився у вивчення староукр. та укр. нар. мист-ва, створив мистецьку шк. (М.Касперович, С.Налепинська). Прагнув почати відродження новітнього укр. мист-ва, спираючись на мистецьку спадщину Київської Русі. Настанови Б. знайшли розуміння у франц. мистецьких критиків (Г.Аполлінер, А.Сальмон). Після подорожі до Італії вернувся на батьківщину, працював над монументальними розписами у Львові (1911—12), провів реставраційні роботи (1912—14) у с. Лемеші (нині село Козелецького р-ну Черніг. обл.). 1917 оселився в Києві. Один із професорів-фундаторів (1917) укр. держ. Акад. мист-в (з 1922 — Ін-т пластичного мист-ва, з 1924 — Київ. худож. ін-т).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Бойчук Михайло Львович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
