Показники продукції вирощування тварин, виробництва м’яса і м’ясної продуктивності тварин
Продукція вирощування тварин — це приплід, приріст молодняку і приріст тварин на відгодівлі та нагулі в живій вазі. Продукція вирощування тварин визначається окремо по основних видах сільськогосподарських тварин (великій рогатій худобі, свинях, вівцях і козах та разом по всіх видах птиці) за визначений період (місяць, квартал, рік). Обсяг продукції вирощування тварин визначають двома способами: прямим, або прибутковим, і розрахунковим, або видатним. При прямому, або прибутковому, способі визначення обсягу продукції вирощування тварин підсумовують живу вагу приплоду, приросту молодняку і приросту тварин на відгодівлі і нагулі; при цьому по приросту живої ваги визначають два показники: без відрахування ваги здохлої худоби та птиці і з відрахуванням ваги здохлого молодняку і ваги тварин, що загинули на відгодівлі та нагулі (по останньому зважуванню до загибелі). Зазначимо, що цей метод не враховує зміну живої ваги продуктивної і робочої худоби основного стада. Жива вага приплоду визначається на підставі даних актів на оприбуткування при народженні приплоду тварин. При цьому враховується лише приплід, отриманий від маток, що належать господарству, а по птиці — жива вага молодняку птиці, виведеного квочками або в інкубаторах господарства, включаючи і живу масу добових півників. Вага добових пташенят, куплених на інкубаторно-птахівницьких станціях або в інших господарствах, не враховується. Приріст живої ваги молодняку тварин включає: по великій рогатій худобі — телят, телиць неосіменених, осіменених телиць (до переведення їх в групу корів), волів і воликів (до переведення їх у групу робочих волів або досягнення трирічного віку), бичків (до переведення їх у групу бугаїв-плідників або досягнення трирічного віку); по свинях — молодняк (до переведення у доросле виробниче стадо); по вівцях і козах — молодняк (до 1 року і переведення у доросле стадо); птиця будь-якого віку. Приріст живої ваги молодняку тварин за визначений період визначають як різницю між кінцевою і початковою вагою тварин за цей період (місяць, квартал і т. п.), включаючи вагу здохлого молодняку. Для розрахунку його обсягу використовують дані зважувань молодняку тварин, що проводилися у господарстві за певний період і дані про живу вагу худоби, що була на початок періоду, при народженні або купівлі. У випадках, коли зважування неможливе (наприклад, осіменених телиць, супоросних свиноматок, які перевіряються, і котних вівцематок на певній стадії вагітності та ін.), їх вага приймається умовно за останнім зважуванням. Надалі приріст ваги у цих випадках визначається зважуванням даних тварин після першого отелення, опоросу або окоту. У випадках, коли дані про живу вагу одержаного приплоду телят, поросят, ягнят і козенят відсутні, то приймається їх середня вага: телят — 26—35 кг, поросят — 0,8—1,2 кг, ягнят і козенят — 2—4 кг, залежно від породи і стану одержаного приплоду. Для молодняку птиці приймається така середня вага: 35 г — курчата, 50 г — каченята та індичата і 100 г — гусенята. Приріст живої ваги тварин на відгодівлі і нагулі визначають як різницю між живою вагою тварин, що знаходяться на відгодівлі на звітну дату, вагою тварин, знятих з відгодівлі з початку року до звітної дати, та живої ваги тварин, поставлених на відгодівлю з початку року, і живої ваги тварин на початок року. Зауважимо, що приріст живої ваги тварин, одержаний при вирощуванні худоби і птиці у господарствах населення за договорами, включається до продукції, одержаної даним господарством. Падіж і загибель молодняку худоби, а також худоби на відгодівлі та нагулі характеризують втрати господарств і в рахунок продукції вирощування худоби та птиці не включаються. Маса здохлого молодняку народження поточного і минулих років, а також здохлої худоби і птиці (дорослих і молодняку), що знаходилися на відгодівлі, та маса півників, забитих у добовому віці, обліковуються окремо. Таким чином, визначення продукції вирощування тварин відповідно до прямого способу здійснюється за такою схемою: Жива вага одержаного приплоду + Приріст живої ваги худоби (молодняку і дорослої) на відгодівлі і нагулі – Вага здохлого молодняку, худоби на відгодівлі і нагулі . При розрахунковому способі продукцію вирощування тварин визначають за даними обороту стада; при цьому всі його показники визначають у живій вазі у вагових одиницях. Визначення обсягу продукції вирощування тварин розрахунковим способом можна записати таким чином: ПВ = Нк – Нп + Р + П – К, де Нк, Нп, Р, П, К— жива вага тварин відповідно на кінець та початок року; реалізованих; здохлої дорослої худоби; куплених, одержаних в обмін та інші надходження зі сторони. Слід зазначити, що при розрахунковому способі в продукцію вирощування включається зміна живої ваги продуктивної і робочої худоби основного стада. Проте обсяг продукції вирощування, визначений за цим методом, зменшується за рахунок ваги здохлих тварин основного стада. Тому, щоб отримати вірогідніший результат, враховують вагу здохлої дорослої худоби (маточного поголів’я, плідників і робочих волів). Прямий спосіб застосовується як основний при визначенні продукції вирощування в сільськогосподарських підприємствах, де вирощувана і відгодована худоба систематично зважується. Розрахунковий, або видатний, спосіб є основним при визначенні продукції вирощування в господарствах населення. Обсяги виробництва продукції вирощування по сільськогосподарських підприємствах, які складають статистичну звітність за формою № 24 «Звіт про стан тваринництва» і бухгалтерські річні звіти, визначаються за даними цих звітів, а в господарствах населення — розрахунковим методом на основі показників обороту стада і середньої ваги голови тварин по їх видах. Середня вага 1-ї голови по статево-вікових групах визначається таким чином: спочатку встановлюється середня жива вага корови за даними звітності за формою № 24 або бюджетних обстежень домогосподарств; потім, виходячи із співвідношень ваги окремих груп тварин, встановлюється середня вага голови кожного виду тварин, використовуючи такі співвідношення ваги окремих груп тварин до ваги корови: корова — 1,0; бугай-плідник, робочий віл — 1,5; молодняк великої рогатої худоби старші 1 року — 0,5; телята до 1 року — 0,125; вівці і кози дорослі, старші 1 року — 0,1; ягнята і козенята до 1 року — 0,062; свині старші 9-ти місяців — 0,4; молодняк до 9-ти місяців — 0,14. Зазначимо, що середня жива вага дорослої худоби, що загинула, визначається, виходячи з середньої ваги голови кожного виду тварин. Для визначення обсягів продукції вирощування в господарствах населення статистичні органи складають у розрізі окремих категорій господарств допоміжну таблицю до розрахунку виробництва (вирощування) худоби і птиці — «Додаток до таблиці 8», в якій продукція вирощування визначається по основних видах тварин (великій рогатій худобі, свинях, вівцях та козах і разом по всіх видах птиці, а також в цілому по всіх видах) за такою схемою: Реалізовано на забій худоби та птиці в живій масі, т. Наявність поголів’я худоби та птиці, тис. голів: а) на початок року; б) на кінець року. Середня жива маса 1 голови худоби і птиці, кг. Загальна жива маса худоби та птиці, т: а) на початок року (ряд. 2а ( ряд. 3); б) на кінець року (ряд. 2б ( ряд. 3). Збільшення (+), зменшення (–) живої маси худоби та птиці на кінець року порівняно з живою масою на початок року (ряд. 4б – 4а). Загальна жива маса худоби та птиці, т: а) проданої, переданої і вивезеної на плем’я; б) купленої, ввезеної на плем’я. Виробництво (вирощування) худоби та птиці за рік, т (ряд. 1+ 4б + 6а – 4а –6б). Здохло дорослої худоби (маточного поголів’я, плідників і волів робочих), тис. голів. Середня жива вага дорослої худоби, що загинула, кг. Загальна жива маса дорослої худоби, що загинула, т (ряд. 8 ( ряд. 9). Всього вироблено (вирощено) основних видів худоби і птиці в живій масі, т (ряд. 7 + ряд. 10). Підсумки розрахунків виробництва (вирощування) худоби і птиці, визначені за програмою таблиці «Додаток до таблиці 8», записуються по кожному виду тварин у табл. 8 «Виробництво продуктів тваринництва», яка містить остаточні дані про всі види продукції тваринництва в розрізі всіх категорій господарств. Виконуються також розрахунки очікуваних обсягів продукції вирощування по основних видах тварин (фактичні дані за 9 місяців і очікувані за IV квартал). Основним показником інтенсивності вирощування тварин є середньодобовий приріст великої рогатої худоби, свиней на вирощуванні, відгодівлі та нагулі. Середньодобові прирости відповідного виду худоби визначаються діленням загального обсягу одержаного приросту від вирощування, відгодівлі і нагулу за певний період на число кормо-днів відгодівлі за цей період. Для характеристики продуктивності вирощування тварин визначаються такі показники, як середня вага однієї голови великої рогатої худоби, свиней, що продані заготівельним організаціям сільськогосподарськими підприємствами; виробництво м’яса всіх видів на одну умовну голову великої рогатої худоби, що була на початок року; виробництво яловичини та телятини на одну голову великої рогатої худоби, що була на початок року; виробництво свинини на одну голову поголів’я свиней, що було на початок року. З продукцією вирощування тварин нерозривно пов’язано виробництво м’яса. Тому, хоч виробництво м’яса є продукцією переробної промисловості, загальний обсяг виробництва м’яса з вищезазначених міркувань визначається за даними статистики сільського господарства. Статистика тваринництва визначає загальний обсяг виробництва м’яса у живій і забійній вазі. Під живою вагою тварини розуміють вагу живої тварини, а під забійною вагою — вагу туші забитої тварини (без голови, шкіри, хвоста, крові, внутрішніх органів та їх вмісту (серце, нирки, печінка, язик тощо) та нижньої частини ніг). Живу вагу тварин визначають зважуванням після певного строку голодної витримки без води або за обмірами тіла, використовуючи спеціальні таблиці або формули. Жива вага худоби, яка була реалізована на забій для виробництва м’яса заготівельним організаціям і переробним підприємствам, а також безпосередньо споживачам у порядку прямих зв’язків, визначається з відрахуванням 3 % знижки на вміст кишково-шлункового тракту. Жива вага забитої худоби у своєму господарстві показується без 3% знижки. Забійну масу обчислюють із урахуванням субпродуктів (серце, язик, нирки, печінка тощо) і без них. Тушу розрубують згідно із стандартом на окремі частини, які відносять до 1, 2 і 3 сортів. Поживна цінність м’яса, як і його вартість, залежить від сорту. При забої м’ясо великої рогатої худоби у віці старші 3-х місяців відносять до яловичини, 14—90-денного віку — до телятини. Слід зазначити, що вітчизняна статистика до загального обсягу виробництва м’яса включає виробництво м’яса, внутрішній жир (жир-сирець), який складається зі шлункового, кишкового, сорочкового, навколониркового та мошонкового (пахового) жирів, а також харчові субпродукти І і ІІ категорій. До харчових субпродуктів І категорії належать: язик, мозок, печінка, нирки, вим’я, серце, діафрагма тощо; до ІІ категорії — рубець очищений (свинячий шлунок із слизуватою оболонкою), сичуг (без слизуватої оболонки), м’ясо-кістковий хвіст, легені, голова (без язика і мозку), трахея, селезінка, губи, вуха тощо. У зарубіжній статистиці обліковують усі види м’яса без суб- продуктів і внутрішнього жиру. У США, Канаді і деяких інших країнах до маси туші включають нирки і навколонирковий жир і всі свинячі туші враховуються зі шкурами. У США до загального обсягу м’яса включають яловичину, телятину, баранину, свинину і м’ясо птиці. Вітчизняна статистика до загального обсягу виробництва м’яса включає м’ясо всіх видів худоби (яловичину, телятину, свинину без шкур, баранину, козлятину, конину, кролятину) і птиці. Отже, статистичні дані про виробництво як окремих видів м’яса (яловичини, свинини), так і загального обсягу його виробництва по окремих країнах, є непорівнянні. При проведенні міжнародних зіставлень щодо обсягів виробництва м’яса потрібно здійснювати відповідні перерахунки. Відсоткове відношення забійної ваги тварин до живої називається виходом м’яса. Цей показник залежить від виду тварин, їх породи і вгодованості. Співвідношення забійної ваги тварин без субпродуктів до живої ваги в середньому становить: у великої рогатої худоби — 48%, свиней — 66, овець і кіз — 42, а з субпродуктами відповідно — 58, 77 і 49%. Відношення забійної ваги до живої в середньому по всіх видах птиці дорівнює 80%. У статистиці тваринництва м’ясною продукцією є тварини, призначені для забою на м’ясо, — забійний контингент. До забійного контингенту належать тварини, реалізовані на забій для виробництва м’яса і забиті в господарстві (крім тварин, не призначених до забою, а саме: телят, ягнят і козенят віком до 6-ти місяців, поросят віком до 2-х місяців і курчат). Обсяги виробництва м’яса в живій вазі (реалізовано на забій у живій вазі) по сільськогосподарських підприємствах, які складають статистичну звітність за формою № 24 «Звіт про стан тваринництва» і бухгалтерські річні звіти, визначаються за даними цих звітів. По господарствах населення обсяги виробництва м’яса в живій і забійній вазі обчислюють множенням кількості забійного контингенту тварин на середню живу або забійну масу 1-ї голови певного виду тварин. Забійний контингент худоби розраховують по оборотах стада кожного виду худоби. Обороти стада складають за матеріалами перепису худоби, бюджетних обстежень, а також даними заготівельних організацій. Такі розрахунки статистичні органи провадять, починаючи з обласного рівня і в цілому по країні. Для визначення обсягів виробництва м’яса, сала і субпродуктів у забійній вазі використовується відсоток виходу м’яса, жиру-сирцю і субпродуктів, який встановлюється по основних видах тварин за програмою розрахунків таблиці 13 «Дані про переробку худоби і виходу м’ясопродуктів по підприємствах м’ясної промисловості»: 1. Жива маса переробленої худоби (ф. № 1-П (м’ясо), довідка 1, гр. 2, 3, 4, 5). 2. Фактично одержано м’яса по всій переробленій худобі (ф. № 1-П, розділ ІІ, гр. 1). 3. Відсоток виходу м’яса (ряд. 2 : ряд. 1). 4. Фактичний вихід жиру-сирцю (ф. № 1-П, розділ ІІ, гр. 1). 5. Всього м’яса і жиру-сирцю (ряд. 2 + ряд. 4). 6. Відсоток виходу м’яса і жиру-сирцю (ряд. 5 : ряд. 1). 7. Вихід оброблених субпродуктів І категорії (ф. № 1-П, розділ ІІ, ряд. субпродукти І категорії). 8. Вихід оброблених субпродуктів ІІ категорії (ф. № 1-П, розділ ІІ, гр. 1, ряд. субпродукти ІІ категорії). 9. Відсоток виходу субпродуктів І категорії: до живої маси переробленої худоби (ряд. 7 : ряд. 1); до одержаного м’яса і жиру-сирцю (ряд. 7 : ряд. 5). 10. Відсоток виходу субпродуктів ІІ категорії: до живої маси переробленої худоби (ряд. 8 : ряд. 1); до одержаного м’яса і жиру-сирцю (ряд. 8 : ряд. 5). 11. Відсоток виходу м’яса, жиру-сирцю і субпродуктів: . Розрахунки виробництва м’яса в живій і забійній вазі по основних видах тварин (великій рогатій худобі, свинях, вівцях та козах і конях) по категоріях господарств здійснюється за програмою табл. 12 і 12 (додаток) «Розрахунки виробництва м’яса в живій і забійній вазі за видами тварин і категоріями господарств». При цьому по кожному виду тварин для всіх категорій господарств використовується загальний відсоток виходу м’яса, жиру-сирцю і субпродуктів (ряд. 11 табл. 13 «Дані про переробку худоби і виходу м’ясопродуктів по підприємствах м’ясної промисловості»). Всього реалізовано на забій, тис. голів: Загальна маса реалізованої на забій худоби, т: 2) у живій масі, т; 3) % виходу м’яса, сала і субпродуктів; 4) у забійній масі . Крім того, одержано приросту в результаті відгодівлі, нагулу і дорощування худоби у відгодівельних господарствах і скотобазах заготівельних організацій, всього тонн: 5) у живій масі; 6) у забійній масі. 7. Всього реалізовано на забій худоби, включаючи приріст, тис. голів. Загальна маса реалізованої на забій худоби, включаючи приріст: 8) у живій масі, т (ряд. 2 + ряд. 5); 9) у забійній масі, т (ряд. 4 + ряд. 6). Середня маса 1-ї голови, кг: 10) у живій масі (ряд. 8 : ряд. 7); 11) у забійній вазі (ряд. 9 : ряд. 7). Слід відзначити, що розрахунок виробництва м’яса і сала по скотобазах і пунктах передзабійного утримання худоби державних і кооперативних заготівельних організацій не виконується. Проте приріст тварин у результаті відгодівлі, нагулу і дорощування у відгодівельних господарствах і скотобазах заготівельних організацій визначається і включається до виробництва м’яса і сала. Розрахунки виробництва м’яса в живій і забійній вазі за видами тварин і категоріями господарств здійснюються за програмою табл. 12 і 12 (додаток). Результати розрахунків виробництва м’яса в живій і забійній вазі, включаючи субпродукти, записуються в табл. 8 «Виробництво продуктів тваринництва» в тис. т. Важливе значення має визначення виходу шкур від забою тварин, які є сировиною для шкіряної і хутряної промисловості. Вага шкур становить приблизно 7% живої ваги тварин. Загальне число шкур дорівнює забійному контингенту тварин з додаванням шкур, отриманих від здохлих не від інфекційних хвороб тварин. Частина шкур, використаних від здохлих тварин, встановлюється за даними ветеринарної служби заготівельних організацій і матеріалів бюджетних обстежень домогосподарств. Вихід свинячих шкур визначається умовно на підставі даних про заготівлю свинячих шкур. По категоріях господарств вихід свинячих шкур визначається за кількістю реалізованих свиней старші 4-х місяців. Вихід шкур визначається по видах тварин: велика рогата худоба і коні — всього, у т. ч. вівці (без ягнят каракульських порід) і кози. До загальної кількості шкур великої рогатої худоби і коней включаються шкури, одержані від забою і падежу цих видів тварин різного віку, по молодняку — шкури, одержані від забою і падежу телят і лошат віком до 1 року. До кількості шкур, одержаних від забою і падежу овець і кіз, не включають шкури, одержані як від спеціально забитих для одержання шкурок ягнят каракульських порід, так і від здохлих і мертвонароджених каракульських порід овець. Шкури ділять на дві групи: великі (вагою понад 10 кг) і дрібні (вагою до 10 кг). Із загальної кількості дрібних шкур окремо виділяють за якістю каракуль і хутряну сировину (смушка, мерлушка тощо). Розрахунки виробництва шкур по основних видах тварин (великій рогатій худобі, свинях, вівцях і козах (без каракульських) і конях) по категоріях господарств здійснюються за схемою табл. 14 «Виробництво шкур худоби в 20___ році»: Реалізовано худоби на забій, тис. голів. Одержано шкур від загиблої худоби: а) здохло худоби, тис. голів; б) % використання шкур від загиблої худоби; в) використання шкур від загиблої худоби, тис. шт. Використано шкур від мертвонародженого приплоду, тис. шт. Всього одержано шкур, тис. шт. (ряд. 1 + 4 + 5). У тому числі: а) великих; б) дрібних (включаючи хутросировину); з них хутросировини. Виробництво свинячих шкур, тис. шт.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Показники продукції вирощування тварин, виробництва м’яса і м’ясної продуктивності тварин» з дисципліни «Основи статистики сільського господарства»
