Статистика
Онлайн всього: 10 Гостей: 10 Користувачів: 0
|
 |
Матеріали для курсової |
Нормальні аутоантитіла
|
| 27.09.2014, 17:38 |
| Аутоімунні процеси відбуваються в організмі за нормальних
фізіологічних умов і тому нормальні аутоантитіла виявлено в сироватці всіх хребетних, що
синтезують антитіла, і майже до всіх органів і тканин. У сироватці крові всіх людей містяться у
невеликих кількостях аутоантитіла, які реагують з ДНК, компонентами цитоскелета, мієліном,
актином, тубуліном, сироватковим альбуміном, тиреоглобуліном, цитохромом с, колагеном,
кардіоліпіном, трансферином, з компонентами клітин серця, нирок, еритроцитами, фібробластами. З
віком титр цих антитіл зростає. Показано, що у людини з віком підвищується сенсибілізація
лімфоцитів до основного протеїну мозку, що корелює з титрами циркулюючих антитіл. Їх наявність,
можливо, індукується внаслідок руйнування клітинних і субклітинних структур, для видалення яких
і призначені утворювані антитіла.
Нормальні аутоантитіла — це переважно низькоафінні IgM, тоді як під час хвороби найчастіше
продукуються високоафінні IgG. Вважають, що СD5В1-лімфоцити, які виробляють «природні»
поліспецифічні IgM антитіла у передімунних тварин, є першою лінією захисту проти патогенних
організмів. У нормі функція аутореативних Т- і В-лімфоцитів не виходить за певні межі (кількість
аутоантіл завжди невелика). Дослідники вважають, що природні аутоантитіла можуть виконувати в
організмі функцію транспортних білків і видаляти продукти клітинного метаболізму та деструкції,
бути факторами регуляції імунного гомеостазу, брати участь у тканинній репарації тощо.
Типовим прикладом фізіологічної й регуляторної ролі аутоантитіл є існування антиідіотипічних
антитіл. Розпізнавання унікальних детермінант варіабельних регіонів В- чи Т-клітинних рецепторів
і паратопів секретованих імуноглобулінів відіграє важливу роль у механізмах імунорегуляції.
Антитіла, що при цьому синтезуються, є фактично аутоантитілами, які регулюють розвиток імунної
відповіді – гуморальної чи клітинної.
Таким чином, аутоімунні процеси в організмі є проявом нормального функціонування імунної
системи. Наявність аутоантитіл є недостатнім для розвитку аутоімунного захворювання. Доказом
цього є наявність, як правило, невеликої кількості аутоантитіл до різних тканинних антигенних
субстанцій у здорових людей, поява їх при деяких патологічних станах, що не належать до
аутоімунних, наприклад інфаркті міокарда, інфекційних хворобах, гострих запальних процесах, де
вона має тимчасовий характер і не є причиною деструктивних явищ. Введення нормальним
тваринам аутологічних білків (без ад'ювантів або підсилювачів імунної відповіді), а також
ушкодження тканин, яке супроводжується вивільненням аутоантигенів у циркуляцію, не
супроводжується розвитком аутоагресії.
|
| Категорія: Імунологія | Додав: koljan
|
| Переглядів: 620 | Завантажень: 0
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
