Статистика
Онлайн всього: 10 Гостей: 10 Користувачів: 0
|
 |
Матеріали для курсової |
Основний феномен трансплантаційного імунітету
|
| 27.09.2014, 17:22 |
| Для вивчення реакцій відторгнення в
експерименті зазвичай мишам
пересаджують на ділянку спини
трансплантати шкіри розміром 1 см 2 .
Дослідженнями на різних тваринах
встановлено, що ауто- та ізотрансплантати
шкіри приживаються без застосування
імуносупресивної терапії.
Алотрансплантати спочатку також
приживаються, але через певний час
починають некротизуватися і відторгатися
в результаті розвитку імунних реакцій
реципієнта проти чужорідних антигенів
трансплантата.
Упродовж перших двох діб
пересаджуваний шматок шкіри зростається
краями зі шкірою реципієнта і
встановлюється кровообіг між тканинами
донора та реципієнта (васкуляризація
трансплантата) у результаті вростання в
трансплантат кровоносних судин
реципієнта. Васкуляризація трансплантата
індукується ангіогенними факторами
(ТФР). Трансплантат покривається шаром
регенерувального епітелію донора і набуває
вигляду нормальної шкіри.
Патологічні зміни в алотрансплантатах
шкіри за первинного пересаджування
зазвичай виникають через 5 — 7 діб.
Спостерігаються набряклість, інфільтрація
трансплантата лімфоцитами і моноцитами,
припинення кровотоку, крововиливи.
Трансплантат стає синюшним, твердим,
відбуваються дегенеративні зміни в
епідермісі та волосяних фолікулах. Епітелій
руйнується, дерма оголюється і висихає,
поверхня вкривається струпом. Через 10-12
діб трансплантат відмирає і не регенерує
навіть після пересаджування донору. Відповідь реципієнта на первинно пересаджену тканину, що
зумовлює її відторгнення, називають первинною реакцією відторгнення. Вона опосередковується Т-
клітинами. У мишей nude, які не мають Т-клітин, шкіра не відторгається.
За повторного пересаджування від того самого донора шкіри чи іншої тканини розвивається реакція
за типом прискореного відторгнення (second-set rejection) приблизно вдвічі швидше (через 6 —7
діб). При цьому васкуляризація трансплантата є короткочасною і швидко змінюється тромбозом
судин та некрозом. Іноді розвивається відторгнення за типом білого трансплантата (white graft),
коли процеси деструкції розпочинаються відразу після пересаджування до настання васкуляризації
трансплантата. Цю прискорену відповідь на повторно пересаджений трансплантат називають
вторинною реакцією відторгнення. Якщо цьому самому реципієнту пересадити шкіру від іншого
донора, то відторгнення розвивається не прискорено, а як первинна реакція відторгнення.
Підсилення реакції на повторне пересаджування трансплантатів від того самого донора та
прискорення термінів їх відторгнення стали підставою для висновків, що основою цього явища є
імунні механізми. У 1944 р. імунну природу реакцій відторгнення трансплантата вперше
експериментально довів П. Медавар.
Прискорений розвиток вторинної реакції відторгнення може бути відтворений у нормальної,
інтактної або опроміненої тварини перенесенням їй Т-клітин від реципієнта, який відторгнув
попередньо пересаджений трансплантат. Такий спосіб перенесення трансплантаційного імунітету
називають адоптивним, і він свідчить про імунну специфічність реакції відторгнення. Під час
первинного пересаджування відбувається імунізація реципієнта антигенами донора, утворення
клітин пам'яті, які зумовлюють прискорене (за типом вторинної відповіді) відторгнення повторно
пересадженого трансплантата.
|
| Категорія: Імунологія | Додав: koljan
|
| Переглядів: 505 | Завантажень: 0
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
