Статистика
Онлайн всього: 4 Гостей: 4 Користувачів: 0
|
 |
Матеріали для курсової |
Розпізнавання алоантигенів трансплантата Т-клітинами реципієнта
|
| 27.09.2014, 17:20 |
| Відторгнення алотрансплантата зумовлюється імунною реакцією реципієнта, що спрямована проти
чужорідних антигенів донора. Найсильнішими індукторами реакції відторгнення є чужорідні
молекули МНС, які можуть активувати велику кількість Т-клітин реципієнта. Як уже зазначалося
(див. розд. 7), кількість Т-клітин в організмі, специфічних до будь-якої алогенної молекули МНС і
здатних відреаґувати на неї сильніше, ніж на звичайний білок, становить від 1 до 10 %. Саме через
провідну роль у відторгненні трансплантата головний комплекс гістосумісності початкове дістав
свою назву.
Слід зазначити, що крім антигенів генетичної системи МНС відторгнення трансплантата, хоча і
повільніше, можуть зумовити антигени, що кодуються іншими генетичними локусами. Поліморфні
антигени, що зумовлюють відторгнення трансплантатів, ідентичних за МНС, називають мінорними
антигенами гістосумісності, або мінорними Н-антигенами. Мінорні Н-антигени — пептиди
поліморфних клітинних білків, що презентуються молекулами МНС клітин трансплантата.
Більшість мінорних Н-антигенів зв'язуються і презентуються молекулами МНС І, хоча у відповіді
проти ідентичних за МНС трансплантатів можуть брати участь також комплектовані з молекулами
МНС II пептиди. Одиничні мінорні Н-антигени індукують значно слабкіші порівняно з антигенами
МНС відповіді (що пов'язано з невеликою кількістю специфічних до них Т-клітин), однак реакції
проти кількох мінорних Н-антигенів можуть спричинити відторгнення трансплантата. Реакціями
проти мінорних Н-антигенів зумовлюється відторгнення трансплантатів між ідентичними за МНС
(Н-2) інбредними лініями мишей, що різняться за численними мінорними Н-антигенами, а також
між ідентичними за HLA-сибсами. Велике значення мають мінорні Н-антигени у відторгненні
кісткового мозку.
Прикладом мінорних Н-антигенів є білки, що кодуються локусами Y-хромосоми. Ці білки
експресуються лише в чоловіків і відсутні в жінок, що зумовлює розвиток відповіді імунної системи
жінки проти мінорних антигенів гістосумісності чоловіка. Що стосується мінорних Н-антигенів, що
кодуються аутосомними генами, то природа більшості їх невідома, за винятком одного, НА-2, який
є пептидом, що утворюється з білка міозину.
Імунне розпізнавання алоантигенів, що експресуються на клітинах трансплантата, здійснюється Т-
клітинами реципієнта двома способами — прямим і непрямим.
|
| Категорія: Імунологія | Додав: koljan
|
| Переглядів: 505 | Завантажень: 0
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
