Статистика
Онлайн всього: 3 Гостей: 3 Користувачів: 0
|
 |
Матеріали для курсової |
Терапія антитілами до антигенів пухлин
|
| 27.09.2014, 17:19 |
| Потенційна можливість використовувати антитіла як
«магічні кулі» досліджується вченими вже багато років і нині також є актуальною. Протипухлинні
антитіла знищують пухлини за тим самим ефекторним механізмом, що застосовується для елімінації
мікробів, у тому числі опсонізацією, фагоцитозом та активацією системи комплементу. МкАТ,
специфічні до продукту онкогену Her2/neu1, що експресується деякими пухлинами в значній
кількості, успішно зарекомендували себе в терапії хворих на пухлини молочної залози. Крім
активації імунних ефекторних механізмів анти-Неr2/neu1-антитіла порушують функцію
передавання сигналів через Her2/neu1-рецептор. Оскільки протипухлинні антитіла, які спочатку
використовували для терапії людей, були мишачого походження, імунна відповідь часто виникала
на мишачі імуноглобуліни, що призводило до прискореного виведення протипухлинних антитіл чи
блокування їх зв'язування зі своєю мішенню. Подолати цю перешкоду можна за допомогою
«гуманізованих» антитіл, що складаються з варіабельної ділянки мишачих антитіл, специфічної до
певного пухлинного антигену, комбінованої з Fc-фраґментом антитіл людини (див. розд. 22).
Найсерйознішою проблемою у використанні протипухлинних антитіл є здатність пухлинних клітин
втрачати експресію антигену, до якого специфічні антитіла. Цю проблему можна подолати,
використовуючи «коктейль» антитіл, специфічних до різних антигенів, які експресуються однією
пухлиною.
Для підвищення ефективності антитілотерапії використовували різні кон'югати протипухлинних
антитіл. Пухлиноспецифічні антитіла кон'югували з токсичними молекулами, радіонуклідами та
протипухлинними лікарськими засобами, щоб поліпшити специфічну доставку цих цитотоксичних
агентів до пухлини. Такі токсини, як рицин чи дифтерійний токсин, є потенційними інгібіторами
синтезу протеїнів і можуть бути ефективними в дуже низьких дозах, коли їх доставляють до
пухлини в кон'югованому з МкАТ вигляді. Такі кон'югати називають імунотоксинами. Цей підхід
потребує ковалентного зв'язування токсину з протипухлинним антитілом без порушення
токсичності токсину й специфічності антитіла. Імунотоксини, які вводять систематично,
ендоцитуються пухлинними клітинами, і частина токсину доставляється до своєї
внутрішньоклітинної мішені для реалізації активності. Застосування цього методу пов'язане з
певними труднощами. Токсини, лікарські засоби та радіонукліди, зв'язані з антитілами, можуть мати
системний ефект унаслідок циркуляції через нормальні тканини. Наприклад, при терапії
імунотоксинами часто спостерігають гепатотоксичність та порушення проникності капілярів.
Введення імунотоксинів може призводити до імунної відповіді проти токсинів і введених антитіл.
Через ці практичні труднощі клінічні випробування імунотоксинів мають помірний успіх.
Антитіла до антигенів пухлин використовують також для видалення пухлинних клітин з кісткового
мозку перед аутологічною трансплантацією кісткового мозку.
Терапевтична ефективність імунотерапії пухлин нестійка і нетривала, тому її використовують у
комбінації з основними пухлинознищувальними заходами, такими як хірургічна операція, хіміо- та
радіотерапія Проте висока специфічність імунотерапії а також сприяння подовженню тривалості та
підвищенню якості життя хворих роблять цей підхід актуальним і важливим компонентом
комплексу заходів сучасної терапії онкохворих.
|
| Категорія: Імунологія | Додав: koljan
|
| Переглядів: 427 | Завантажень: 0
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
