ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ


ИЦ OSVITA-PLAZA

Матеріали для курсової

Головна » Матеріал » Медицина » Імунологія

Механізм уникнення дії захисних сил організму
27.09.2014, 17:06
В процесі еволюційного розвитку у паразитів сформувалася система уникнення дії захисних сил макроорганізму. Одним із основних факторів захисту від специфічних антитіл є здатність найпростіших існувати всередині макрофагів завдяки наявності систем захисту від дії цитодидних систем фагоцитів. Так, лейшманії в макрофагах оточені електронно-щільним матеріалом, який захищає від дії цитоцидних факторів. Вони також здатні проникати в клітини через рецептор до CR1, тобто уникати дихального вибуху, зменшувати експресію антигенів МНС класу ІІ на поверхні макрофагів, отже, гальмувати здатність макрофагів активувати Тх2. Лейшманій, локалізованих усередині фагоцитів, від дії метаболітів кисню захищають фосфогліканова оболонка, яка є пасткою для метаболітів кисню, та супероксиддисмутаза і глікопротеїн фосфогліканової оболонки Gp64, які розміщені на поверхні патогенів і нейтралізують кисневі метаболіти. Токсоплазми здатні зумовлювати модифікацію фагосом і таким чином пригнічувати злиття їх з лізосомами, а патогенні трипаносоми звільняються з фагосом у цитоплазму ще до злиття їх з лізосомами. При малярії в макрофагах накопичується пігмент гемозоїн — продукт розщеплення гемоглобіну, який може пригнічувати функціональну активність фагоцитів. Слід зазначити, що ІФН-γ, ФНП-α та інші цитокіни здатні активувати синтез макрофагами цитоцидних факторів, які знешкоджують внутрішньоклітинні патогени. Деякі найпростіші (плазмодії, лейшманії, трипаносоми) вивільнюють у навколишнє середовище антигени, які можуть блокувати специфічні антитіла і не допускати їх до патогенів. При лейшманіозах спостерігається пригнічення активності Т-лімфоцитів, унаслідок чого вони не здатні під час активації специфічними антигенами продукувати ІЛ-2 та ІФН-γ. У них знижені продукування ІЛ-2 та експресія антигенів МНС II, тоді як секреція простагландинів (супресорні фактори) підвищена. При малярії і трипаносомозах спостерігається гальмування секреції ІЛ-2 Тх1. Важливим фактором маскування найпростіших є часта зміна поверхневих антигенних структур, що зумовлюється існуванням різних стадій дозрівання. Це характерно для трипаносом і збудників малярії. Тому наявність при цих захворюваннях повторних нападів спостерігається аж до повного вироблення специфічної імунної відповіді до всіх стадій розвитку паразита.
Категорія: Імунологія | Додав: koljan
Переглядів: 454 | Завантажень: 0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП