Статистика
Онлайн всього: 2 Гостей: 2 Користувачів: 0
|
 |
Матеріали для курсової |
Особливості формування адаптивної імунної відповіді
|
| 27.09.2014, 17:01 |
| Тип імунної відповіді та протективний
ефект її механізмів залежить від локалізації бактерій і факторів їх патогенності. Протективний
імунітет може формуватися як антибактеріальний, так і антитоксичний. Останній індукується під
час інфекцій, зумовлених бактеріями, основними факторами патогенності яких є токсини (дифтерія
— збудник Соrynbacterium diphtheriae, правець — збудник Clostridium tetani), і забезпечується
антитілами, що нейтралізують токсини. Тому для специфічної терапії цих інфекційних захворювань
використовують антитоксичні сироватки (протидифтерійну, протиправцеву), що містять специфічні
антитіла — антитоксини, а для імунопрофілактики — анатоксини, що є знешкодженими (позбавлені
отруйних властивостей) токсинами, які індукують синтез антитоксинів.
При інфекціях, спричинених нетоксигенними, але високоінвазійними бактеріями, що здатні
проникати в тканини, а іноді й у клітини та розмножуватися в них, зумовлюючи їх ушкодження,
формується антибактеріальний імунітет (переважно клітинний), який не завжди забезпечує повну
елімінацію збудника. Класичним прикладом є туберкульозна інфекція, для профілактики якої
використовують отриману Кальметом і Гереном вакцину BCG (bacilla Calmet-Guerin) з
атенуйованого (з ослабленою вірулентністю) штаму мікобактерій туберкульозу бичачого типу
(Муcobacterium bovis). Механізми імунітету при туберкульозній інфекції описано в розд. 11.
Важливу роль в імунітеті проти мікобактерій відіграють активовані Тх1-клітинами макрофаги та
цитотоксичні Т-клітини.
У разі інфекцій, спричинених бактеріями, які характеризуються локальною інвазійністю та
локальною токсигенністю і здатністю продукувати ферменти, що руйнують міжклітинну речовину
сполучної тканини, створюється антибактеріальний і антитоксичний імунітет. У знищенні патогенів
беруть участь і гуморальні (антитіла), і клітинні фактори імунітету. До цієї найчисленнішої групи
бактерій належить збудник різних локальних гнійно-запальних процесів Staphylococcus aureus, який
крім токсинів продукує широкий спектр ферментів агресії (гіалуронідазу, лецитиназу, фібринолізин,
ДНКазу), що забезпечують йому поширення та існування в міжклітинному просторі. У створенні
протистафілококового імунітету беруть участь антитіла, що інактивують токсини і ферменти, та
антитіла, що опсонізують бактеріальні клітини, а також фагоцити, які поглинають опсонізовані
бактерії і руйнують їх. Імунітет після перенесеної стафілококової інфекції є ненапруженим і
нетривалим, що зумовлюється виділенням стафілококом великої кількості різних токсичних
факторів, здатних гальмувати функції клітин імунної системи та руйнувати їх, а також інгібувати
функціонування більшості факторів природної резистентності й адаптивної імунної відповіді.
Ефективної вакцини для створення штучного імунітету немає. Стафілококовий анатоксин
здебільшого не захищає від появи інфекції.
Для інфекцій, що асоціюються зі слизовими оболонками, незалежно від того, чи супроводжуються
вони колонізацією бактеріями епітелію (Vibrio cholerae), чи проникненням і розмноженням в
епітелії (Shigella dysentheriae), чи обмежуються лише проникненням їх крізь епітелій (Salmonella
typhi), велике протективне значення мають секреторні IgA (sІgA), які, зв'язуючись з адгезинами на
поверхні бактерій, блокують прикріплення останніх до епітеліальних клітин. Протективний ефект
sІgA реалізується у разі повторного інфікування. З урахуванням цього створення протективного
штучного імунітету до ентеральних інфекцій можна досягти введенням очищених адгезинів
бактерій, що підтверджено в експериментах на тваринах.
У разі поширення бактерій за межі епітеліального бар'єра і втягнення в імунну відповідь
реґіонарних лімфовузлів і селезінки зростає роль антитіл класу G, які сприяють видаленню
патогенів унаслідок їх опсонізації та нейтралізації токсинів, що ними виділяються. Крім того, IgG
(ізотипів IgG1 і IgG3) та IgM, запускаючи активацію комплементу класичним шляхом, сприяють
лізису бактерій компонентами комплементу Однак чутливість до мембранолізувального комплексу
виявляють лише деякі грамнегативні бактерії, які за будовою зовнішньої мембрани подібні до
клітин організму.
Якщо антитіла є основними факторами захисту від бактерій, що існують у позаклітинному просторі,
то захист від внутрішньоклітинних патогенів (М. tuberculosis, L. cytogenes) забезпечують клітинні
імунні реакції: реакція ГСТ та цитотоксична реакція лімфоцитів.
|
| Категорія: Імунологія | Додав: koljan
|
| Переглядів: 487 | Завантажень: 0
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
