Статистика
Онлайн всього: 5 Гостей: 5 Користувачів: 0
|
|
Матеріали для курсової |
ОНТОГЕНЕЗ ІМУННОЇ СИСТЕМИ
| 27.09.2014, 16:59 |
Локалізація органів гемолімфомієлопоезу у хребетних, як правило, змінюється в онтогенезі кілька
разів. Гемопоетична стовбурова самопідтримувальна клітина дає початок усім форменим елементам
крові та новим стовбуровим клітинам і диференціюється в певних органах у мікрооточенні
резидентних клітин. Перші стовбурові кровотворні клітини з'являються в жовтковому мішку на
третьому тижні ембріонального розвитку, потім ембріональна печінка стає основним депо
стовбурових клітин, де кровотворення триває до кінця ембріогенезу. У ссавців жовтковий мішок
функціонує недовго. На п'ятому тижні починається формування селезінки, а в печінці з'являються
Т-лімфоцити Зачаток тимуса виявляють в ембріоні людини на шостому тижні; на сьомому
відбувається формування епітеліального тимуса без наявності в ньому лімфоцитів. Останні
з'являються в крові, печінці й активні у реакції змішаної культури, тобто здатні розпізнавати
алоантигени. Перші В-клітини з'являються в паренхімі печінки через 5-7 тижнів ембріонального
розвитку. Ці клітини містять у цитоплазмі IgM, але не мають поверхневих та секреторних
імуноглобулінів. На 8-му тижні тимус заселяється великими лімфоцитами і з'являються тільця
Гассаля, відмічається синтез компонентів комплементу С3, С4, С5, інтерферону. Через 7 — 8 тижнів
ембріогенезу починається закладання кісткового мозку, але як кровотворний орган він починає
функціонувати на 4-му місяці вагітності. В печінці через 9 тижнів виявляються В-лімфоцити, що
експресують поверхневі IgM та IgG і починається синтез лізоциму. Клітини тимуса через 10 тижнів
відповідають на ФГА і активні в реакції змішаної культури, в тимусі ембріона розрізняють кіркову і
мозкову зони, а В-лімфоцити здійснюють повноцінний синтез IgM. На 12-му тижні в тимусі й
селезінці виявляються В-клітини, спостерігається початок синтезу IgG, утворюються лімфатичні
вузли, клітини селезінки відповідають на ФГА, а Т-клітини розпізнають антигени, індукують РТПХ.
Зрілі Т-лімфоцити з маркерами CD4 та CD8 з'являються на 14-му тижні ембріогенезу і це
супроводжується чіткою експресією молекул МНС І та II класів.
У цей самий період виявляється цитотоксична активність лімфоцитів крові й селезінки та синтез
компонента комплементу C1q. Через 16 — 20 тижнів ембріонального розвитку виявляється
цитотоксична активність тимоцитів, у слизовій апендикса з'являються скупчення лімфоцитів та
первинних фолікулів. Початок синтезу IgA та максимальна гемопоетична активність клітин
кісткового мозку спостерігається через 30 тижнів. Отже, у перші 8—12 тижнів розвитку в ембріонах
формуються Т- і В-системи імунітету, що свідчить про ранню появу механізмів контролю за
генетичною сталістю соматичних клітин організму.
В-клітини в ембріональному періоді спочатку утворюються в печінці, а потім — у кістковому
мозку, де диференціюються на зрілі клітини з різними поверхневими імуноглобулінами. Під час
диференціювання здійснюється перебудова імуноглобулінових генів. В ембріоні за нормального
розвитку плазматичні клітини не утворюються, однак у разі інфекцій вони утворюються.
У постнатальному періоді гемопоез відбувається лише в кістковому мозку. У новонароджених
селезінка та лімфовузли розвинені ще мало, рівень імуноглобулінів низький, у крові виявляються
лише сліди IgA, IgE, IgD, спостерігається незначний синтез IgM. Винятком є IgG, рівень якого
значний і який потрапляє до плода від матері крізь плаценту, а після народження — з материнським
молоком. У новонароджених кількість плазматичних клітин значно знижена. Так, у пуповинній
крові новонароджених пул IgM-синтезувальних клітин становить 16 % дорослих, кількість IgA-
продукувальних клітин незначна, а синтез IgG не виявлено. Наприкінці першого місяця життя
кількість IgM-синтезувальних клітин досягає рівня дорослих, а кількість IgG- і IgA-продукувальних
клітин знижена. Однак вміст Т- та В-клітин у крові, а також проліферативна відповідь на мітогени
аналогічна дорослим, здатність лімфоцитів синтезувати імуноґлобуліни та відторгати трансплантати
досить значна. Водночас реакція Т-клітин на бактеріальні антигени знижена і досягає рівня
дорослих на 6 -12-му місяці життя. У Т-клітин знижене продукування ІФН та ІЛ-2 і пригнічена
кілерна активність. У новонароджених спостерігається високий рівень супресорних CD8-клітин.
Материнські антитіла (IgG) зберігаються до 30 діб; за цей час значно збільшується синтез власних
імуноґлобулінів. У 9 міс. рівень IgM досягає рівня дорослих.
У процесі старіння ефективність імунітету знижується. Основними причинами вікових порушень
гуморальної та клітинної імунної відповіді є пригнічення активності Т-хелперів і Т-супресорів, що
зумовлює виникнення так званих хвороб старечого віку — аутоімунні ушкодження та злоякісні
пухлини.
|
Категорія: Імунологія | Додав: koljan
|
Переглядів: 539 | Завантажень: 0
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
|
|
|