Статистика
Онлайн всього: 5 Гостей: 5 Користувачів: 0
|
|
Матеріали для курсової |
Клітинні фактори захисту. Фагоцитоз
| 27.09.2014, 13:39 |
Для знешкодження мікроорганізмів, що проникли в
організм живих істот, одним із найефективніших факторів є фагоцитоз. Захисна функція фагоцитів
виникла зі здатності деяких клітин здійснювати функцію травлення.
Уже найпростіші здатні поглинати чужорідні речовини, в тому числі й мікроорганізми, та
захоплювати їх у вакуолі травлення. У них виявляється вибіркова здатність поглинати певні
мікроорганізми. Найпростіші можуть відрізняти «своє» від «чужого», хоча механізми такого
розпізнавання ще не з'ясовано.
У найпримітивніших первинних багатоклітинних одношарових організмів — губок, у яких клітини
ще не об'єднані в тканини, з'являються великі рухомі, без постійної форми клітини мезоглії —
археоцити, або блукаючі амебоцити. Вони містять велику кількість лізосом і здатні розпізнавати «не
своє», поглинати та перетравлювати чужорідні об'єкти, зокрема мікроорганізми, та розносити
продукти метаболізму по всьому організму. Амебоцити беруть активну участь у процесах
регенерації ушкоджених ділянок і є факторами захисту від проникнення мікроорганізмів у
внутрішнє середовище.
Крім того, амебоцити здатні здійснювати характерний для природних кілерів лізис клітин,
інкапсулювати патогени великих розмірів, виділяти бактерицидні фактори і цитокіноподібні
речовини. Припускають, що амебоцити примітивних безхребетних стали родоначальниками клітин
лімфомієлоїдного комплексу.
У кільчастих червів з'являються замкнена кровоносна система і вторинна порожнина — целом. У
целомі виявляється кілька типів клітин з протективними властивостями. Серед останніх виділяють
гіалінові амебоцити — нейтрофіли-макрофаги з фагоцитарною активністю, здатністю розпізнавати
«чуже» і відторгати трансплантати — та подібні до незрілих лімфоцитів хребетних клітини, що
мають структури, подібні до маркерів Т-лімфоцитів ссавців, розпізнають «чуже» і є основними
факторами трансплантаційного відторгнення та адаптивного перенесення. У кільчастих червів
уперше здійснюється розподіл клітин з імунними потенціями на макрофаги-нейтрофіли та
лімфоцитоподібні клітини.
Серед молюсків виділяють дві основні групи клітин з імунними властивостями. Одні,
лімфоцитоподібні, клітини циркулюють у гемолімфі, утворюють розетки з еритроцитами барана,
під час контакту з ІЛ-2 та ІФН-γ активують свою цитолітичну активність. Інша група клітин має
фагоцитарну активність, бере активну участь в інкапсуляції бактерій.
У членистоногих виявлено шість типів клітин з певними проявами імунних властивостей. Серед них
виділяють макрофагоподібні клітини з фагоцитарною активністю (плазматоцити); подібні до малих
лімфоцитів прогемоцити; можливі попередники мастоцитів — адиногемоцити, а також оеноцити
(кристалічні клітини), що відіграють певну роль в інкапсуляції патогенів.
Серед представників голкошкірих у крові та целомі крім таких клітин, як у членистоногих, виявлено
вібруючі клітини з джгутиками і гранулами. У процесі ізоляції чужорідних корпускул вони
коагулюють і руйнуються. У голкошкірих на лімфоцитоподібних клітинах виявлено ІЛ-2 та
рецептор до нього, а також антигени CD7 та CD4, які характерні для хребетних.
У покривників, що займають проміжне положення між безхребетними та хребетними, фагоцитарну
активність мають багато клітин — макрофаги, грануло- й амебоцити, гіалінові клітини. Основними
клітинами гемолімфи є вакуолізовані клітини, що містять ванадій і нарівні з функцією перенесення
кисню здатні до деяких неспецифічних реакцій — інкапсуляції чужорідних часточок.
Лімфоцитоподібні клітини у покривників характеризуються помірною цитоцидною активністю,
беруть активну участь у відторгненні ало- та ксенотрансплантатів і подібні до лімфоцитів та до
стовбурових гемопоетичних клітин хребетних.
Одна з початкових стадій фагоцитозу — хемотаксис. Хемотаксичні речовини білкової природи з
молекулярною масою близько 10 кДа виявлено у кільчастих червів, молюсків, комах.
Аглютиніни, як фактори адгезії, виявлено у молюсків, а в членистоногих крім аглютинінів як
опсоніни виступають комплементподібні білки, активність яких пов'язана з фенолоксидазною
системою.
Процес поглинання чужорідних об'єктів у безхребетних подібний до такого у хребетних, але має
деякі особливості. У безхребетних біохімічні процеси кілінгу та утилізації чужорідних об'єктів
вивчені у молюсків і членистоногих. У членистоногих до бактерицидних речовин належать
пероксид гідрогену (водню), мієлопероксидаза, лізоцим, хітиназа, меланін та профенолоксидазна
активність. Під час активації фенолоксидазної системи утворюються активовані кисневі метаболіти,
хіноїди, меланін, оксид азоту (II) і пероксинітрит. Подібною активністю характеризуються і
гемоцити молюсків. Про активність пероксидази у молюсків існують різні дані — в одних молюсків
вона відсутня, а в інших — виявлена.
|
Категорія: Імунологія | Додав: koljan
|
Переглядів: 752 | Завантажень: 0
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
|
|
|