Статистика
Онлайн всього: 5 Гостей: 5 Користувачів: 0
|
 |
Матеріали для курсової |
Антиідіотипічна супресія
|
| 27.09.2014, 13:37 |
| Тривалий час центральною догмою уявлень про природу
імунорегуляції була теорія ідіотипічних сіток. Вважали, що ідіотипи антитіл (антигензв'язувальні
центри) самі можуть виступати як антигенні детермінанти і зумовлювати синтез антиідіотипічних
антитіл, які блокують попередні антитіла. Змінюючись один за одним, різні антиідіотипічні антитіла
призводять до хвилеподібного згасання імунної відповіді. Можливо, певні стани хронічної
імуносупресії можна пояснити впливом антиідіотипічних антитіл.
Індукування антиідіотипічних антитіл також намагаються використати з терапевтичною метою для
лікування аутоімунних хвороб. Наприклад, анти-ДНК-антитіла у мишей лінії NZB мають спільний
ідіотип, який позначають 16/6Id. Пептиди, які мають послідовність, аналогічну CDR1-ділянці анти-
ДНК-антитіл, здатні індукувати припинення розвитку системного вовчака у NZB-мишей. Імовірно,
що такі пептиди індукують появу антиідіотипічних антитіл, що пригнічують аутоімунну відповідь.
|
| Категорія: Імунологія | Додав: koljan
|
| Переглядів: 514 | Завантажень: 0
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
