Статистика
Онлайн всього: 8 Гостей: 8 Користувачів: 0
|
 |
Матеріали для курсової |
Ефект дози антигенів
|
| 27.09.2014, 13:31 |
| Толерантність індукують дози антигенів, які відрізняються від імуногенних доз. Між величиною
дози, ступенем толерантності та її тривалістю існує певна залежність. Н. Мітчисон (N. Mitchison) в
експерименті на мишах установив, що толерантність до тимусзалежних антигенів у дорослих мишей
виникає при дозах антигенів, які вищі або нижчі за імуногенні, тобто існує так звана високо- і
низькозонна толерантність. Було показано, що повторні ін'єкції мишам як низьких (0,001 мг), так і
високих (5 мг) доз бичачого сироваткового альбуміну індукують стан толерантності, тоді як
проміжні дози зумовлюють імунні реакції (мал. 94). Вважають, що на формування толерантності
впливають дози антигену, щільність
детермінант на поверхні молекули, час між
ін'єкціями тощо.
За наявності попереднього імунітету
досягнення толерантності до гомологічного
антигену ускладнюється. Це пояснюється
тим, що імунізовані тварини елімінують
антиген значно швидше, ніж інтактні або
толерантні, а також тим, що в імунізованих
тварин за повторної антигенної стимуляції
легше відбувається активація клітин пам'яті,
ніж їх інактивація. Щоб досягти стану
толерантності в імунних мишей, потрібна
доза антигену в 10 разів більша, ніж для
отримання такого самого ефекту в інтактних
мишей.
Низькозонна толерантність не виникає у
мишей nude і після введення антигену
нормальним тваринам разом з
антилімфоцитарною сироваткою (АЛС). Стан
низькозонної толерантності можна зняти введенням лімфотропних вірусів, що вражають лімфоцити
тимусзалежних зон лімфатичних вузлів і селезінки (P. Baker, 1975). На основі цих даних було
зроблено висновки, що низькозонна толерантність зумовлюється Т-клітинами-супресорами. При
низькозонній толерантності в лімфоїдній тканині мишей виникає популяція антигенспецифічних
клітин-супресорів, які пригнічують гуморальний імунітет у системі адаптивного перенесення.
Оскільки низькозонна толерантність зумовлюється Т-клітинами-супресорами, то під впливом АЛС
вона не формується. Сучасні погляди на природу клітин-супресорів залишаються суперечливими.
Однак очевидно, що низькозонна толерантність формується на рівні Т-клітин, а високозонна — на
рівні як Т-, так і В-клітин.
Цікаво, чи відрізняються процеси низько- та високозонної толерантності під час формування
природної толерантності до власних антигенів? З метою пошуку відповіді на це запитання були 58
створені трансгенні миші, які експресували яєчний білок овальбумін у клітинах підшлункової
залози. Одна лінія мишей експресувала овальбумін на високому рівні, а інша — на низькому.
Трансгенним мишам обох ліній вводили сингенні цитотоксичні Т-лімфоцити, специфічні до
епітопів овальбуміну. У мишей з високим рівнем експресії овальбуміну перенесені Т-клітини
гинули внаслідок апоптозу, а в мишей з низьким рівнем — специфічні Т-клітини продовжували
існувати, але не розвивали імунних реакцій щодо підшлункової залози. Виділені з таких мишей Т-
лімфоцити могли розвивати нормальні імунні реакції проти клітин, що експресують овальбумін in
vitro, але в організмі мишей вони чомусь «мовчали». Це явище називають клональним ігноруванням.
Воно пояснюється тим, що Т-лімфоцити не отримують сигнал, достатній для активації, внаслідок
низької щільності специфічних детермінант на клітинах-мішенях. Отже, механізмом високозонної
толерантності в цьому експерименті була клональна делеція, а низькозонної — клональне
ігнорування.
Для досягнення толерантності досить інактивації або блокування клітин з високоафінними
рецепторами. Клітини, що несуть рецептори з низькою афінністю, при цьому можуть залишатися
нетолерантними. Отже, клітини-попередники з високою афінністю рецепторів чутливіші та більш
«ранимі» у період формування толерантності й тому елімінуються вже за невеликих доз антигену.
Чим більш високоафінні рецептори на клітинах-попередниках, тим менші дози толерогену необхідні
для їхньої елімінації.
При ін'єкціях високими дозами антигенів з ад'ювантами толерантність не виникає, оскільки
ад'юванти створюють в організмі «депо» антигену, внаслідок чого провокують реакції запалення,
які вкрай важливі для ініціювання специфічних імунних реакцій.
|
| Категорія: Імунологія | Додав: koljan
|
| Переглядів: 512 | Завантажень: 0
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
