Статистика
Онлайн всього: 5 Гостей: 5 Користувачів: 0
|
 |
Матеріали для курсової |
Толерантність, індукована неклітинними антигенами
|
| 27.09.2014, 13:30 |
| Толерогенна активність антигенних
речовин залежить від їхньої молекулярної маси й полімерності. Так, мономерний флагелін з
молекулярною масою 40 кДа виступає як Т-залежний антиген, а полімерний флагелін з
молекулярною масою 100 кДа — як Т-незалежний. Тому й механізми індукування толерантності до
цих речовин різні.
Важливою умовою толерогенності білкових молекул є їх розчинність. Агреговані й денатуровані
молекули толерантності не зумовлюють. Д. Дрессер (1962) встановив, що осадження макроаґреґатів
білка з альбуміну і γ-глобуліну сироватки після ультрацентрифугування при 20 000g призводить до
втрати білками антигенних властивостей і набуття толерогенних. Якщо осаджений під час
центрифугування білок додати до розчинного білка, то розчинний білок набуває імуногенних
властивостей. Цей ефект, який називають феноменом Дрессера, спостерігається при аналогічних
дослідах і з розчинами інших білків. Дезагреговані γ-глобуліни виявляють толерогенну дію в малих
дозах, тому їх застосовують для індукування толерантності. У дорослих мишей толерантність
виникає після внутрішньочеревного введення 10 — 20 мг дезагрегованого γ-ґлобуліну людини.
Повторні введення γ-ґлобулінів у малих дозах показали, що стан толерантності можна індукувати і
підтримувати малими дозами антигену. Однак чим вища доза розчинних білкових aнтигенів, які
вводять новонародженим тваринам, тим більш вираженою і триваліше є толерогенність.
Толерантність новонароджених мишей і кролів до алоантигенів білків сироватки зберігається 3 — 6
міс і може подовжуватися після повторних введень антигену.
Можливо, толерантність імунної системи до розчинних білкових антигенів є важливим механізмом
підтримання природної толерантності до власних антигенів плазми і лімфи. Розчинні білкові
антигени самі по собі не здатні індукувати активацію дендритних клітин, а отже, зумовити
ініціювання специфічних імунних реакцій. Крім того, мономерні білкові антигени не здатні
перехресно зв'язувати рецептори В-лімфоцитів, що є необхідною yмовою для їх інтерналізації і
презентації.
Експериментальними дослідження було показано, що введення тваринам аутологічних антигенів з
плазми крові в агрегованому стані зумовлює аутоімунні реакції і синтез антитіл проти введених
антигенів. В агрегованому стані аутоантигени можуть спричинити запалення, що може призводити
до розвитку аутоімунних реакцій. Крім того, агреговані аутоантигени можуть зумовити перехресне
зв'язування рецепторів аутоспецифічних В-клітин і їх активацію (за принципом Т-незалежних
антигенів).
Можливий ще один механізм толерогенної дії розчинних білкових антигенів – блокування
рецепторів В-клітин. Таке блокування може відбуватися як на рівні зрілих В-клітин, що веде до
ігнорування В-лімфоцитами зв'язаного антигену, так і на рівні попередників В-клітин у кістковому
мозку, що може призводити до загибелі цих клітин.
|
| Категорія: Імунологія | Додав: koljan
|
| Переглядів: 442 | Завантажень: 0
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
