Статистика
Онлайн всього: 4 Гостей: 4 Користувачів: 0
|
 |
Матеріали для курсової |
РОЗВИТОК ЛІМФОЦИТІВ
|
| 27.09.2014, 11:48 |
| Ефективне функціонування імунної системи потребує постійного поповнення пулу периферичних
лімфоцитів для заміщення клітин, що загинули під час виконання своїх функцій в імунних реакціях,
а також старих клітин, які так і не зустрілися зі своїм антигеном. Ці досить значні втрати клітин
компенсуються завдяки постійному, незалежному від антигенних стимулів утворенню лімфоцитів у
первинних лімфоїдних органах — тимусі (Т-лімфоцитів) і кістковому мозку (В-лімфоцитів).
Завдяки процесам лімфопоезу, що здійснюються в цих органах, підтримується не лише загальна
кількість Т- і В-лімфоцитів, а й різноманіття їх антигенспецифічних рецепторів. Клони лімфоцитів,
що формують цей репертуар, здатні розвивати реакції практично на всі можливі антигени, з якими
може зустрітися організм упродовж життя, виявляючи одночасно толерантність до аутоантигенів.
Це досягається у процесі відбору, якого зазнають Т- і В-лімфоцити в центральних лімфоїдних
органах і під час якого відбираються для подальшого дозрівання клітини, здатні розвивати реакції
на чужорідні антигени, та елімінуються аутоагресивні клітини — потенційно реактивні до власних
структур.
Джерелом лімфоцитів, як і всіх інших клітин імунної системи, є недиференційовані плюрипотентні
гемопоетичні стовбурові клітини, що локалізуються у кістковому мозку. Стовбурові кровотворні
клітини (СКК) є своєрідним «посівним матеріалом» для центральних органів імунної системи.
Здатність СКК до самовідновлення своєї популяції (self-renewal) і диференціювання в усі типи
клітин крові є практично невичерпною, що дає змогу компенсувати постійні величезні втрати їх
нащадків на периферії. Спочатку коротко зупинимося на характеристиці СКК, а потім розглянемо
процес диференціювання їх на лімфоцити.
|
| Категорія: Імунологія | Додав: koljan
|
| Переглядів: 657 | Завантажень: 0
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
