Статистика
Онлайн всього: 5 Гостей: 5 Користувачів: 0
|
 |
Матеріали для курсової |
Активація антигенспецифічних лімфоцитів за участю АПК
|
| 27.09.2014, 11:27 |
| Для активації Т-лімфоцитів на
поверхні АПК має бути представлена достатня кількість молекул МНС II з відповідним антигенним
пептидом, а також костимуляторні молекули (В7.1/7.2 та ін.), тобто АПК має бути повністю
активованою. Контакт АПК з Т-клітинами відбувається в Т-зонах вторинних лімфоїдних органів,
куди Т-клітини потрапляють унаслідок процесу рециркуляції. Наївні Т-лімфоцити розпізнають
активовані АПК і встановлюють контакт з ними за допомогою взаємодії на їхній поверхні з
інтегрином LFA-1, лігандом якого є лімфоцитарна молекула ІСАМ-1. На активованих АПК і Т-
клітинах інтегрин LFA-1 експресується у «відкритій» конформації, а на наївних — у «закритій»,
тоді як його ліганд ІСАМ-1 наявний в однаковому стані як на наївних, так і на активованих
клітинах. Тому контакт між двома неактивованими клітинами є, як правило, слабкішим або зовсім
неможливим.
Під час активації наївного Т-хелпера активована АПК надає йому антигенспецифічний сигнал за
допомогою молекул МНС II з пептидами, а також костимуляторний сигнал за допомогою молекул
В7.1/7.2. Антигенспецифічний сигнал сприймається ТкР Т-хелпера, а костимуляторний —
молекулою CD28, що конститутивно наявна на мембрані наївного Т-лімфоцита. Обидва сигнали
забезпечують достатній рівень активації Т-хелпера, що супроводжується підвищенням рівня
секреції ІЛ-2 та експресії α-субодиниці CD25 високоафінного рецептора для цього інтерлейкіну.
Далі аутокринна секреція Т-клітиною ІЛ-2 забезпечує наступний етап активації та проходження
клітинного циклу. Активований Т-лімфоцит набуває ознак, потрібних для виконання його
ефекторних функцій:
— здатності продукувати деякі з цитокінів: ІЛ-2, -4, -5, -6, -7, -10, -12, ТФР, ФНП, ІФН тощо, які
необхідні для активації інших клітин;
— здатності експресувати костимуляторну молекулу CD40L, що необхідна для активації наївних
АПК через взаємодію з рецептором CD40;
— здатності взаємодіяти з неактивованими АПК завдяки переходу експресованого на його поверхні
LFA-1 у «відкриту» конформацію.
Отже, під час взаємодії Т-хелперів з АПК одна клітина може активувати іншу, якщо вона сама
активована. Первинна імунна відповідь, за якої в організмі відсутні активовані АПК та активовані
Т-хелпери, запускається за допомогою ДК, що активувалися в зоні локального запалення.
Активовані на АПК Т-хелпери проліферують (кількість їх збільшується), диференціюються і
починають виходити з лімфатичного вузла (лімфоїдного органа) на четверту добу після
потрапляння антигену в організм. Залежно від умов активації диференціювання Т-хелперів
відбувається на Тх1 або Тх2.
|
| Категорія: Імунологія | Додав: koljan
|
| Переглядів: 466 | Завантажень: 0
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
