Статистика
Онлайн всього: 11 Гостей: 11 Користувачів: 0
|
 |
Матеріали для курсової |
РЕГУЛЯЦІЯ ПРОЦЕСІВ АКТИВАЦІЇ. РЕЦЕПТОРИ, ЩО ПРИГНІЧУЮТЬ АКТИВАЦІЮ ЛІМФОЦИТІВ
|
| 27.09.2014, 10:59 |
| На кожному етапі існує негативна регуляція процесів активації за допомогою біохімічних
механізмів, які можуть за певних умов пригнічувати передавання сиґналу від ТкР та ВкР після
розпізнавання антигену. Так, кінази Csk фосфорилюють кінази Src-родини, внаслідок чого останні
переходять у неактивний стан. Протеїнові фосфатази SHP-1 та SHP-2 (англ. SН2-domain containing
protein phosphatase — протеїнова фосфатаза, що містить домен SH2) відщеплюють фосфатні
залишки від цитоплазматичних частин CD3 та Іgα/Igβ, які були попередньо фосфорильовані
кіназами Src-родини. Фосфатази SНІР та SHIP-2 (англ. SH2-domain соntaining phosphatidyl-inositol
phosphatase -- фосфатаза фосфатидилінозитолу, що містить домен SH2) є фосфатазами
фосфоліпідів. Вони дефосфорилюють субстрат фосфоліпази Сγ — фосфатидилінозитол-4,5-
дифосфат (ФІФ2), переводячи його в неактивний фосфатидилінозитол-5-фосфат (ФІФ).
Передавання сиґналу від рецепторів також може негативно регулюватися за допомогою механізмів
ендоцитозу рецепторів, зібраних разом на мембрані.
Отже, кінцевий результат активації клітини залежить від співвідношення активаційних та
інгібіторних сигналів, які виникають у ході розпізнавання антигену. Це важливо як для контролю за
кількістю активованих клітин в організмі, так і для індукції толерантності «на периферії» у
потенційно аутоімунних лімфоцитів, що помилково уникли негативної селекції в в первинних
лімфоїдних органах. Індукування толерантності може відбутися в разі недостатньої кількості
костимуляторних сигналів. У такому випадку гальмівні механізми в процесі передавання сиґналу
випереджають активаційні.
Крім того, існують спеціалізовані рецептори, функція яких полягає в інгібуванні процесів активації
клітин імунної системи. Сигнал через ці рецептори клітини отримують при надмірній активації
клітин в організмі та дефіциті антигену. Нині відомо кілька інгібіторних рецепторів Т- і В-клітин,
однак ми розглянемо два найбільш вивчені представники цієї групи: інгібіторний рецептор Т-клітин
— CTLA-4 та інгібі-торний рецептор В-клітин — FcγRIIB.
Усі інгібіторні рецептори мають у цитоплазматичній частині спеціальну послідовність, яка дістала
назву ІТІМ (від англ. immunocorector tyrosine based inhibition motive — ітібіторна послідовність
імунних рецепторів, що містить залишок тирозину), яка трохи відрізняється за амінокислотним
складом від ІТАМ. ІТІМ, як і ІТАМ, також може бути фосфорильованим за допомогою кіназ Src-
родини. Фосфорильований ІТІМ може слугувати місцем зв'язування для SН2-доменів фосфатаз
родин SHIP та SHP. Отже, якщо інгібіторні рецептори CTLA-4 та FcγRIIB потраплять до складу
активаційного комплексу, вони притягнуть туди фосфатази SHIP та SHP, і активація клітини
гальмуватиметься.
Лігандом для зв'язування з CTLA-4 є костимуляторні молекули CD80 та CD86, що експресуються на
активованих АПК. CTLA-4 має більшу афінність до них, ніж CD28, тому за наявності невеликої
кількості CD80 та CD86 на поверхні АПК з ними зв'яжеться переважно CTLA-4, а не CD28, і
інгібіторний сиґнал переважатиме над активаційним. Отже, активовані АПК з недостатнім рівнем
експресії CD80 та CD86 можуть бути інгібіторами імунної відповіді.
|
| Категорія: Імунологія | Додав: koljan
|
| Переглядів: 552 | Завантажень: 0
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
