Статистика
Онлайн всього: 21 Гостей: 21 Користувачів: 0
|
 |
Матеріали для курсової |
Фактори некрозу пухлин та інші цитотоксичні фактори
|
| 27.09.2014, 10:16 |
| Важливими гуморальними факторами
неспецифічної резистентності є фактори некрозу пухлин – ФНП-α і ФНП-β (лімфотоксин). Вони
здатні лізувати великий набір пухлинних клітин in vitro та in vivo.
Нещодавно виявлено ще один член цієї родини – мембранний лімфотоксин ЛТβ, а ФНП-β (ЛТ)
почали називати ЛТα. Крім розчинної форми лімфотоксину α існує ще мембранозв'язана його
форма. Всі три представники родини факторів некрозу пухлин мають багато спільних ознак —
спричинюють подібний біологічний ефект — цитоліз пухлинних клітин, мають загальні рецептори
на чутливих клітинах, гомологію на 34 %, гени всіх трьох факторів розміщені тандемно в хромосомі
6. Всі три фактори гомологічні з Fas-лігандом, мембранними молекулами CD30 і CD40, фактором
росту нервів і створюють особливу родину білків, для яких на чутливих клітинах існують дві форми
спільних рецепторів — gp55 і gp75. Слід зазначити, що Fas-ліганд індукує апоптоз і виявляється в
gp55, але не в gp75. ЛТβ має особливий рецептор на стромальних клітинах лімфоїдних органів, який
сприймає сигнал від мембранного ЛТ.
ФНП-α продукується моноцитами, макрофагами, ендотеліоцитами, мастоцитами, клітинами
нейроглії і в окремих випадках — Т- і В-лімфоцитами і має 157 амінокислотних залишків з
молекулярною масою 17 кД. Основними індукторами ФНП-α є мікроорганізми, їхні продукти
життєдіяльності та інші фактори, що активують фагоцити.
Основними продуцентами ФНП-α є Т-лімфоцити - як CD4, так і CD8. ФНП-β має молекулярну масу
близько 20 кД і 171 амінокислотний залишок. Індукторами ФНП-β є специфічні антигени або
мітогени.
ФНП-α і ФНП-β різняться за швидкістю їх секреції — ФНП-α секретується вже через 40 хв після
стимуляції, а ФНП-β — тільки через 2 — 3 доби після дії на Т-клітини специфічних антигенів або
мітогенів.
У сироватці крові здорових людей ні ФНП-α, ні ФНП-β не виявляються. Проте під час інфекційних
захворювань, онкозахворювань та деяких неінфекційних патологій у сироватці крові з'являються
ФНП.
Спектр біологічної дії ФНП дуже широкий. Основні — це лізис пухлинних, трансформованих та
вірусінфікованих клітин і регуляція багатьох функцій організму. Цитотоксична активність ФНП
проявляється у двох формах — індукції апоптозу та індукції на клітинній мембрані цитоцидних
факторів — активних форм кисню, азоту, супероксидрадикалів. ФНП-α бере активну участь у
здійсненні цитоцидної функції НК і ЛАК-клітин. Дія ФНП спрямована в основному на змінені
(трансформовані) й пухлинні клітини. Проте не всі пухлини in vivo і не всі лінії культивованих
пухлинних клітин чутливі до дії ФНП. Деякі пухлини та лінії клітин стійкі до цієї дії. Попередня
обробка таких клітин γ-ІФНом надає їм чутливості до ФНП, і вони лізуються ними. Основним
механізмом підвищення цитоцидної активності ФНП ІФНами є підсилення ними експресії
рецепторів до ФНП на пухлинних клітинах.
Під час взаємодії з пухлинними клітинами ФНП здатні індукувати експресію на них антигенів
гістосумісності класу І, що сприяє розпізнаванню їх ефекторними клітинами. Вони також можуть
підвищувати проникність ендотелію судин, що зумовлює збільшення міграції ефекторних клітин до
пухлин або до осередку запалення. ФНП також здатні активувати ефекторні клітини (природні
кілери, макрофаги, поліморфноядерні лейкоцити), які можуть руйнувати пухлинні клітини.
Цитотоксична дія ФНП зумовлена в основному деградацією ДНК і порушенням функціонування
мітохондрій. Слід зазначити, що до дії факторів некрозу пухлин чутливі й нормальні клітини, однак
ця чутливість виражена в них набагато менше.
Показано, що тумороцидна активність макрофагів тісно пов'язана з наявністю в клітинній мембрані
ФНП-α, кількість якого різко збільшується після обробки ІФН-γ, що призводить до значного
зростання цитоцидної активності. ФНП-α має противірусну активність — він гальмує
репродукування деяких вірусів. Ця дія, можливо, зумовлена індукуванням ІНФ-γ, оскільки
моноклональні антитіла до останнього відміняють антивірусну дію ФНП-α.
ФНП-α гальмує також ріст рикетсій, особливо під впливом ІНФ-γ, стимулює кандидоцидну
активність поліморфно-ядерних лейкоцитів. Крім того, ФНП-α може діяти як ростовий фактор, як
індуктор диференціювання пухлинних клітин, регулювати функції нейтрофілів, еозинофілів,
макрофагів, Т- і В-лімфоцитів, ендотелію судин, стимулювати каскад арахідонової кислоти з
утворенням простагландинів і лейкотрієнів, спричинювати хемотаксис нейтрофілів і стимулювати їх
адгезію до ендотелію судин, підвищувати температуру, зумовлювати експресію рецепторів до
інтерлейкінів.
|
| Категорія: Імунологія | Додав: koljan
|
| Переглядів: 654 | Завантажень: 0
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
