Статистика
Онлайн всього: 6 Гостей: 6 Користувачів: 0
|
|
Матеріали для курсової |
Інтерлейкін 10 (ІЛ-10)
| 26.09.2014, 21:31 |
Відомий із 1989 p., мав назви «фактор, який інгібує синтез цитокінів»,
«інгібітор активності Тх1». ІЛ-10 — білок, гомодимер з молекулярною масою 35 — 40 кД і 160
амінокислотними залишками. ІЛ-10 людини і мишей мають високий рівень гомології: за
нуклеотидною послідовністю — 80 %, за амінокислотною — 73 %. Проте якщо ІЛ-10 людини
активний відносно клітин і людини, і мишей, то мишачий неактивний у людини.
ІЛ-10 людини і мишей мають значну гомологію з геномом вірусу Епштейн-Барр. Ця ділянка у
вірусу експресується в пізній, літичній стадії розвитку вірусу і відома як вірусний ІЛ-10, який має
супресорну активність, як і ІЛ-10. Ген ІЛ-10 розміщений у 1-й хромосомі людини і мишей.
ІЛ-10 продукується в основному активованими СD8-Т-лімфоцитами, крім того, його синтезують
активовані ЛПЦ моноцити. Біосинтез ІЛ-10 починається пізніше від біосинтезу ІЛ-6, ІЛ-8, ФНП-α,
Г-КСФ.
Рецептор до ІЛ-10 належить до групи інтерферонових рецепторів, поліпептидний ланцюг якого
містить 557 амінокислотних залишків з молекулярною масою 90 — 110 кД і виявляється переважно
на В-лімфоцитах, тимоцитах, макрофагах.
Основний напрям біологічної дії ІЛ-10 — сприяння розвитку гуморальної імунної відповіді. Це
здійснюється за рахунок як активувального, так і супресорного впливу на окремі ланки індукування
та формування імунної відповіді. Так, ІЛ-10 стимулює проліферацію незрілих В-клітин, тимоцитів і
мастоцитів, синтез IgM, IgA, IgG4, захищає їх від апоптозу, виступає як кофактор ІЛ-2 і ІЛ-7.
З іншого боку, він пригнічує синтез цитокінів Тх1 (виступає як антагоніст γ-інтерферону), знижує
антигенпрезентувальну та ефекторну функцію макрофагів, гальмує окисний метаболізм і синтез
ФПН-α, ІЛ-1, ІЛ-8, ІЛ-12, колонієстимулювальних факторів, пригнічує експресію молекул МНС
класу II, макрофагозалежну проліферацію Т-клітин та гіперчутливість сповільненого типу. Крім
того, ІЛ-10 є сильним інгібітором протипухлинної цитотоксичності циркулюючих моноцитів і
альвеолярних макрофагів. Він стимулює ріст деяких пухлин і його підвищена концентрація в крові
при онкозахворюваннях свідчить про несприятливий прогноз. У поєднанні з іншими цитокінами він
стимулює ріст і диференціювання попередників багатьох клітин.
Виражена протизапальна дія ІЛ-10 дала підставу дослідникам застосовувати його при лікуванні
хронічних запальних процесів.
Тестування — за впливом на проліферацію мишачої лінії мастоцитів МС/9, яка реагує на цитокіни
миші й людини.
|
Категорія: Імунологія | Додав: koljan
|
Переглядів: 858 | Завантажень: 0
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
|
|
|