Статистика
Онлайн всього: 4 Гостей: 4 Користувачів: 0
|
 |
Матеріали для курсової |
Інтерлейкін 3 (ІЛ-3)
|
| 26.09.2014, 21:01 |
| Інтерлейкін-3 відомий з 1981 р. Він мав такі назви: «фактор детермінування
В-лімфоцитів», «фактор росту макрофагів», «фактор росту поліморфноядерних лейкоцитів»,
«фактор росту мастоцитів», «мультипотентний колонієстимулювальний фактор». ІЛ-3 називають
«ростовим фактором для мультипотентних гемопоетичних клітин». Ці назви свідчать про широкий
спектр його імунобіологічної активності.
ІЛ-3 — це сильно глікозильований білок з молекулярною масою 21—36 кД. Коливання маси
молекул ІЛ-3 зумовлені вмістом різної кількості вуглеводів (в основному сіалових кислот). Білкова
частина включає 133 амінокислотних залишки з молекулярною масою 15 кД. У молекулі ІЛ-3
міститься дисульфідний зв'язок, який відіграє важливу роль у прояві активності. ІЛ-3 людини має
29% гомології амінокислотних залишків з ІЛ-3 мишей, але не має її з іншими цитокінами людини.
Вуглеводна частина молекули ІЛ-3 не відіграє помітної ролі в прояві біологічної активності. Ген ІЛ-
3 локалізований у 5-й хромосомі в одній копії і складається з 5 екзонів.
Основними продуцентами ІЛ-3 є Тх1 і Тх2, а також деякі інші клітини (В-лімфоцити, мієлоїдні
клітини, кератиноцити, астроцити головного мозку, мастоцити, еозинофіли). Активація гена ІЛ-3
відбувається через 4 год після дії стимулятора клітин і триває кілька діб; максимум секреції ІЛ-3
спостерігається на 16-ту годину після стимуляції і триває близько 2 діб. Інгібується активація
глюкокортикоїдами, циклоспорином А.
Клітинами-мішенями ІЛ-3 є в основному юні кровотворні, зокрема поліпотентні попередники, що
містяться в кістковому мозку, а також попередники гранулоцитів, моноцитів і мегакаріоцитів.
Рецептори до ІЛ-3 також виявлено на еозинофілах, нейтрофілах, моноцитах, макрофагах,
ендотеліальних клітинах, однак на нейтрофілах у міру їх дозрівання вони зникають.
Рецептор інтерлейкіну 3 складається з двох субодиниць — α і β. Сиґналіндукувальна β-субодиниця
(CD131) має 360 амінокислотних залишків з молекулярною масою 70 кД і є спільною для
рецепторів ІЛ-3, ІЛ-5, ГМ-КСФ. Цитокінспецифічна α-субодиниця (CD123) містить 881
амінокислотний залишок з молекулярною масою 120 — 140 кД, має гомологію перших 100
амінокислотних залишків з α-ланцюгом рецепторів до ІЛ-5 та ГМ-КСФ і сама по собі не зв'язує ІЛ-
3, однак сумісно з β-ланцюгом формує високоафінний рецептор для ІЛ-3.
ІЛ-3 діє як гемопоетичний фактор росту, який стимулює проліферацію і функцію клітин всіх ростків
кровотворення. Він, очевидно, забезпечує зв'язок імунної системи з кровотворенням з метою
здійснення захисних і репаративних процесів унаслідок стимуляції та функціонування
гемопоетичних клітин. Дія його спрямована фактично на всі ростки кровотворення. Однією з
характерних активностей ІЛ-3 є гальмування утворення НК з кістково-мозкових попередників. Він
діє тільки на клітини — попередники НК, які перебувають на ранніх стадіях диференціювання, і
може повністю блокувати індукування НК у кістковому мозку. ІЛ-3 стимулює ріст мастоцитів, а
також стимулює і підтримує тривалий час культивування in vitro нейтрофілів, еозинофілів,
базофілів, моноцитів, ендотеліальних клітин. Таким чином, ІЛ-3 можна віднести до поліпоетинів,
які регулюють кровотворення різних популяцій клітин на ранніх етапах кровотворення, особливо в
екстрених випадках.
Тестування —здатність ІЛ-3 індукувати утворення в рідкому агарі клітинами кісткового мозку
змішаних колоній клітин або спричинювати проліферацію ІЛ-3-залежних клітинних ліній. |
| Категорія: Імунологія | Додав: koljan
|
| Переглядів: 442 | Завантажень: 0
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
