Статистика
Онлайн всього: 10 Гостей: 10 Користувачів: 0
|
|
Матеріали для курсової |
Розпізнавання антигену рецепторами Т-клітин
| 25.09.2014, 20:06 |
Рецептори Т-клітин можуть розпізнавати лише
білкові антигени, причому ТкР взаємодіє з короткими пептидами, що містяться в певних ділянках
поліпептидного ланцюга антигену. Пептиди, що розпізнаються рецепторами Т-клітин, називають Т-
епітопами. Т-епітопи є послідовними (секвенційними) і не залежать від просторової конфігурації
нативного білка. Вони утворюються внаслідок процесингу вихідного поліпептидного антигену та
зв'язування його фрагментів з відповідними молекулами МНС.
Антигени, в розпізнаванні яких беруть участь Т-клітини, називають Т-залежними антигенами.
Тільки такі антигени є імуногенними, тобто здатними формувати повноцінну специфічну імунну
відповідь та імунну пам'ять. Т-залежні антигени можуть взаємодіяти як з рецепторами В-клітин, що
розпізнають поверхневі епітопи, так і з рецепторами Т-клітин, що розпізнають пептидні фрагменти,
локалізовані всередині молекули антигену. Представлення Т-залежних антигенів на поверхні В-
клітин дає можливість Т-хелперам індукувати диференціювання В-клітин в антитілопродуценти.
Оскільки Т-епітопи містяться тільки в структурі білкових антигенів, то необхідною умовою
імуногенності антигену є наявність у його структурі поліпептидного ланцюга. Отже, серед
природних біополімерів імуногенними можуть бути білки, глікопротеїни, нуклеопротеїни та
ліпопротеїни. Цей феномен був відомий імунологам уже давно і широко використовувався на
практиці. Так, класичним методом для отримання імунної відповіді до будь-якого неімуногенного
антигену (гаптену) є кон'югація цього антигену з імуногенним білком-носієм.
Кількість Т-епітопів у молекулі білка менша, ніж кількість В-епітопів. По-перше, це пов'язано з тим,
що репертуар рецепторів Т-клітин більш обмежений, ніж репертуар рецепторів В-клітин. По-друге,
не всі пептидні фрагменти антигену можуть бути представлені з молекулами МНС на поверхні
клітини.
На відміну від В-клітинних рецепторів ТкР можуть розпізнавати тільки антигени, представлені на
поверхні живих клітин, що здатні до попереднього розщеплення антигену. Саме тому методи, які
були успішно використані для демонстрації зв'язування В-рецепторів з антигеном (метод адсорбції
розчинних радіоактивно мічених антигенів на поверхні лімфоцитів і метод адсорбції лімфоцитів на
нейлоновій ваті чи латексних кульках із сорбованим антигеном), виявилися непридатними для
ідентифікації рецепторів Т-лімфоцитів.
|
Категорія: Імунологія | Додав: koljan
|
Переглядів: 429 | Завантажень: 0
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
|
|
|