Статистика
Онлайн всього: 26 Гостей: 26 Користувачів: 0
|
 |
Матеріали для курсової |
Нормальні імуноґлобуліни
|
| 25.09.2014, 20:03 |
| Серед антитіл найпримітивнішими є нормальні, або природні, антитіла
сироватки крові, які ще називають поліспецифічними, або поліреактивними, імуноґлобулінами.
Нормальні антитіла синтезує особлива субпопуляція В-клітин — В1-клітини. Для цих клітин
характерна наявність на поверхні маркерів CD5 та Мас-1, а також відсутність соматичних
гіпермутацій, внаслідок чого різноманітність активних центрів поліреактивних антитіл визначається
лише структурою ембріональних V, D і J-генів і може підвищуватись тільки завдяки реаранжуванню
цих генів.
Вважають, що синтез природних антитіл відбувається ще до контакту організму з антигеном, хоча,
можливо, їх появу ініціюють представники нормальної мікрофлори та продукти активації
комплементу. У відповідь на проникнення антигену рівень природних антитіл зростає в кілька разів,
однак В1-клітини не здатні утворювати клітини пам'яті. Тому кількість нормальних антитіл при
вторинній імунній відповіді істотно не збільшується.
Нормальні антитіла мають широку специфічність відносно деяких антигенів, як правило, —
компонентів клітинних стінок бактерій. Вони здатні також розпізнавати різні глікопротеїни, навіть
рецептори власних клітин організму, хоча константа їх взаємодії з антигенами дуже низька
Іриблизно 10 3 — 10 5 М -1 ). Оскільки нормальні антитіла належать переважно до ІgМ-класу, тобто
мають пентамерну форму, сумарна звідність їх взаємодії з бактеріальними клітинними стінками
значно зростає порівняно зі спорідненістю до власних глікопротеїнів, що дає їм змогу вибірково
розпізнавати чужорідні субстанції (аналогічно колектинам і пентраксинам).
Нормальні антитіла є одним з первинних факторів захисту від інфекцій. За різними підрахунками
кількість цих антитіл у плазмі крові становить від 5 до 60 % усіх імуноглобулінів. Головними
функціями нормальних антитіл є опсонізація бактерій, стимулювання фагоцитозу та
комплементзалежного лізису. Припускають, що нормальні антитіла можуть виконувати ще одну
функцію, не пов'язану з імунним захистом, — спричинювати базальну стимуляцію глікопротеїнових
рецепторів власних клітин організму. Хоча вагомих доказів цієї гіпотези поки що не отримано.
Таким чином, нормальні антитіла та Bl-клітини, що їх продукують, мають деякі ознаки, притаманні
системі природного захисту, а саме: неспецифічну реактивність до різних антигенів та відсутність
імунної пам'яті. Тому їх часто відносять до факторів неспецифічної резистентності. Напевно, В1-
лімфоцити є еволюційно найдавнішою популяцією лімфоїдних клітин. Отже, еволюційно
імуноґлобуліни з'явилися як рецептори, що розпізнають молекулярні патерни, й їхні активні центри
були специфічні насамперед до детермінант клітинних стінок бактерій.
У відповідь на стимуляцію В-клітин полімерними Т-незалежними антигенами, наприклад
поліцукридами бактеріальних стінок, утворюються антитіла класу М, дуже подібні до нормальних
антитіл. Імунна пам'ять при відповіді на Т-незалежні антигени формується дуже слабко. На ці
антигени відповідає переважно також популяція В1-клітин. Отже, відповідь В1-клітин на Т-
незалежні антигени, очевидно, можна розглядати як перехідну форму захисту між системою
природного та набутого імунітету.
|
| Категорія: Імунологія | Додав: koljan
|
| Переглядів: 502 | Завантажень: 0
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
