Статистика
Онлайн всього: 7 Гостей: 7 Користувачів: 0
|
 |
Матеріали для курсової |
Функції антигенів гістосумісності класу І
|
| 25.09.2014, 17:21 |
| Антигени МНС І кодуються генами локусів Н-2К і H-
2D/L комплексу Н-2 миші та генами локусів HLA-A, HLA-B і HLA-C комплексу HLA людини. Ці
гени контролюють експресію SD-антигенів (seroloqical determination) гістосумісності, які
визначаються серологічними методами. Антигени гістосумісності МНС класу І з'являються на
клітинах відразу після імплантації зиготи в стінці матки. Продукти генів МНС класу І містяться
практично на поверхні всіх типів клітин, за винятком клітин трофобласта та еритроцитів. Щільність
молекул МНС класу І на поверхні лімфоцитів становить близько 10 5 молекул на клітину, що
відповідає приблизно 1 % клітинної поверхні. Проте експресію цих молекул можна підвищити дією
інтерферонів.
Для молекул МНС І характерний консерватизм у структурному відношенні, вони мало змінилися в
процесі філогенезу і мають великий набір алелів у будь-якого виду тварин, що свідчить про їхню
важливу біологічну роль.
Показано, що гени МНС І відповідають за індукцію цитотоксичних Т-клітин та їхню функціональну
активність. Антигени МНС І, що синтезуються під контролем цих генів, здатні індукувати сильні
імунні реакції на алотрансплантати у реципієнтів. Крім того, вони індукують Т-клітинну імунну
відповідь проти власних клітин, що інфіковані вірусами або злоякісно трансформовані.
Антигени гістосумісності І класу представляють антигенні пептиди для розпізнавання Т-кілерами.
Тому функція цих молекул тісно пов 'язана з функцією цитотоксичних лімфоцитів. Як відомо, Т-
кілери захищають організм від власних клітин, які можуть становити небезпеку для організму,
тобто клітин, у яких виникли зміни в геномі внаслідок мутацій або вірусної інфекції. Для «контролю
за якістю» клітин існують молекули МНС класу І. Вони експресуються на поверхні майже всіх
клітин організму, за винятком тих, що не можуть ділитися. В нормі ці молекули є «знаком якості»
для здорових клітин і можуть стати «маркерами смерті» для клітин з порушеннями метаболізму.
МНС І можуть представляти як фрагменти власних внутрішньоклітинних білків, так і фрагменти
чужорідних білків внутрішньоклітинних патогенів (див. розд. 6). З МНС І, що представляють
чужорідні антигенні пептиди, взаємодіють рецептори Т-кілерів. У разі приєднання до антигенів
МНС І антигенного пептиду вірусного чи будь-якого чужорідного походження на поверхні клітини
з'являється комплекс МНС — пептид. Цей комплекс розпізнають Т-кілери, а клітини, що містять
цей комплекс, стають клітинами-мішенями, які можуть знищуватися Т-кілерами. Реакція Т-кілерів
рестриктується (обмежується) антигенами гістосумісності, тобто рецептор Т-кілерів розпізнає
чужорідні пептиди лише разом з власними молекулами МНС І.
Клітини, що несуть молекули гістосумісності з чужорідними антигенними пептидами, будуть
знищені активованими Т-кілерами шляхом індукції у мішеней апоптозу або цитолізу. Отже,
молекули МНС І потрібні для того, щоб активовані Т-кілери могли виявляти свої клітини-мішені.
Крім того, МНС І необхідні для активації наївних Т-кілерів. Функцію активації наївних Т-кілерів
виконують головним чином дендритні клітини та активовані макрофаги, в яких підвищена експресія
молекул МНС І. Самі уражені клітини не можуть активувати наївні ЦТЛ.
Існує ще одна цікава функція молекул МНС І — гальмування активності натуральних кілерів. Ця
функція притаманна в основному некласичним молекулам МНС І, таким як HLA-E та HLA-G (див.
далі). З молекулами МНС І взаємодіє гальмівний рецептор KIR цих клітин (див. розд. 2). Підвищена
експресія генів HLA-E та HLA-G спостерігається на клітинах трофобласта і плаценти, завдяки чому
ці клітини захищені від натуральних кілерів.
Отже, головною функцією МНС І є забезпечення за потреби контакту між цитотоксичними
лімфоцитами та всіма клітинами організму.
|
| Категорія: Імунологія | Додав: koljan
|
| Переглядів: 507 | Завантажень: 0
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
