Статистика
Онлайн всього: 4 Гостей: 4 Користувачів: 0
|
 |
Матеріали для курсової |
Варіабельні і стабільні ділянки
|
| 25.09.2014, 13:16 |
| Як у легких, так і у важких ланцюгах існують V-ділянка, в якій
послідовність амінокислот є змінною (variable), і С-ділянка (constant), у якій в усіх ланцюгах цього
класу або типу певного виду тварин постійно знаходяться ті самі амінокислоти. Початок сталої
частини називають точкою перемикання. Варіабельність у послідовності амінокислот ланцюгів
імуноґлобулінів забезпечує можливість існування антитіл різної специфічності. Сталі частини
ланцюгів, спільні для одного класу антитіл, зумовлюють спільні властивості: здатність зв'язувати
комплемент, фіксуватися на клітинних рецепторах, проникати крізь плаценту. Варіабельні ділянки
важких і легких ланцюгів мають приблизно однакову довжину і за структурою більш подібні між
собою, ніж до постійних ділянок власних ланцюгів. V-ділянка легких ланцюгів містить 107 — 112, а
V-ділянка важких — 114 — 124 залишки амінокислот.
Незважаючи на варіабельність NH 2 -кінцевих половин легких ланцюгів, κ-ланцюги поділяють на 4, а
λ-ланцюги — на 5 підгруп. У кожній з підгруп подібність послідовностей за складом амінокислот
досягає 80 %, а між підгрупами — 50 %. У межах варіабельних частин легких ланцюгів за
стабільністю їхнього складу виявлено три типи ділянок: консервативні зі сталим складом
амінокислот; варіабельні, в яких розміщені ділянки, характерні для цієї групи; гіперваріабельні, в
яких заміни відбуваються досить часто. Різноманітність антитіл забезпечується насамперед за
рахунок різноманіття послідовностей у гіперваріабельній ділянці. Активний центр антитіла
формується залишками амінокислот гіперваріабельних ділянок. Основу його становлять
гіперваріабельні ділянки Н-ланцюгів, а легкі ланцюги забезпечують «тонке настроювання». Це дає
змогу тому самому активному центру зв'язувати, хоча й з різним ступенем афінності, не лише
специфічні, а й структурно подібні епітопи.
Під час вивчення мієломних білків людини в різних лабораторіях було з'ясовано, що відносно
сталими частинами V-ділянки важких ланцюгів є такі положення, які виконують роль каркасних
структур: 1-30, 38-50, 69-83, 92-100, 111-124. Усі вивчені білки за характером амінокислотних
послідовностей поділили на три підгрупи.
Виявилося, що у V-ділянці близько 65 % амінокислот важких ланцюгів мають обмежену мінливість,
а 20 % амінокислотних послідовностей абсолютно сталі, незалежно від того, до якої з підгруп вони
належать. Сталими були залишки амінокислот у таких положеннях: 2, 4, 8, 14, 22, 25, 26, 38, 40, 43,
47, 48, 49, 69, 79, 92, 93, 94, 96, 98, 117, 120, 122, 123. Положення 3, 9, 17, 19, 21, 23, 28, 29, 39, 42,
46, 50, 80, 81, 82 були специфічними для підгруп. Відмінності в ступені варіабельності є також і
всередині підгруп. Так, друга гіпермутабельна ділянка більш варіабельна в положеннях 51 — 60 для
другої підгрупи, тоді як перша підгрупа — більш варіабельна в положеннях 61—65. Найбільше
варіабельність виявляється всередині гіперваріабельних ділянок у третій підгрупі. Із 28 залишків
амінокислот цієї підгрупи 21 відрізнявся своїм положенням. У відносно маловаріабельній частині
V-ділянки третьої підгрупи ідентичними були 91 з 95 положень, тоді як у гіперваріабельній — лише
7 з 28. V H -підгрупи можуть перебувати в асоціації з С н -ділянками важкого ланцюга будь-якого класу
імуноглобулінів.
Константні положення як у V H -, так і у V L -ділянках пов'язані із забезпеченням функціональної
взаємодії субодиниць молекули, наприклад жорсткості або взаємодії між ланцюгами. Гліцин у
положенні 3 у Fab-фраґменті IgG до білка New забезпечує обертання фрагмента між V L —V Н .
Фенілаланін у положенні 99 і триптофан у положенні 107 V H -ділянки беруть участь у
міжланцюговому контакті.
У κ-ланцюгах людського й мишачого білка Бенс-Джонса виявлено 44 однакових залишки
амінокислот, що свідчить про достатньо високу консервативність цих структур у процесі еволюції.
Заміни амінокислотних послідовностей є і в сталих частинах легких і важких ланцюгів, однак на
відміну від замін у варіабельних ділянках вони поодинокі й стабільні.
У V-ділянці κ-ланцюгів близько 70 % положень варіабельні, тоді як у С-ділянці κ-ланцюгів варіації
є лише в положенні 191, де може знаходитись валін або лейцин. Аналогічно С-ділянка λ-ланцюгів
має дві заміни в положенні 190 — Ліз-Apг. Проте на відміну від положення 191 у κ-ланцюгах ця
заміна не успадковується, а той самий організм може синтезувати λ-ланцюги, що містять як Ліз, так
і Арг, тобто С-ділянка λ-ланцюгів кодується двома структурними генами. Гомологія варіабельних і
константних ділянок легких ланцюгів становить 15 %, а гомологія константних ділянок ланцюгів κ і
λ – 40 %.
|
| Категорія: Імунологія | Додав: koljan
|
| Переглядів: 505 | Завантажень: 0
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
