Статистика
Онлайн всього: 6 Гостей: 6 Користувачів: 0
|
 |
Матеріали для курсової |
Приєднання гаптенів
|
| 25.09.2014, 13:05 |
| Приєднання до білка за допомогою хімічних зв'язків гаптенових груп та
введення в молекулу білка простих хімічних груп змінює їхні антигенні властивості:
Попередня специфічність при цьому
змінюється або зникає. Введена хімічна
група надає білку нової специфічності. При
цьому кон'юговані антигени індукують
синтез антитіл, здатних реагувати з
введеними хімічними групами, які є
детермінантами специфічності.
К. Ландштейнер уперше розпочав
дослідження хімічних основ специфічності
на штучних антигенних кон'югатах. Він
уперше показав, що антитіла проти
кон'югованого гаптену реагують з ним,
якщо він кон'югований також з іншим
білком. При імунізації тварин гаптеном —
діазобензолсульфоновою кислотою,
кон'югованою з БСА, синтезуються антитіла
як до гаптену, так і до носія. Виявити
антитіла до діазобензолсульфонової кислоти
можна за реакцією преципітації з тест-
антигеном, яким у цьому випадку може бути
кон'югат діазобензолсульфонової кислоти з
яєчним альбуміном.
Для кон'югації антигенів як макромоле-
кулярні носії можна використовувати білки,
синтетичні поліпептиди, глікопротеїни,
поліцукриди. У складі білків міститься
велика кількість функціонально активних
груп, до яких можуть ковалентне
приєднуватися гаптени. Це сульфгідрильні
групи цистеїну, карбоксильні групи
аспарагінової й глутамінової амінокислот,
залишки фенолу в тирозині, бензолу у
фенілаланіні, імідазолу в гістидині, вільна та
С-кінцева аміногрупи в лізині. Гаптени
зв'язуються з носіями через аміно- і
гідроксильні групи амінокислот та через
залишки ароматичних амінокислот, що є
реакційноактивними групами.
Оскільки в низькомолекулярних сполуках,
як правило, немає функціональних груп, що зв'язуються з білком, то їх вводять хімічним шляхом,
перетворюючи низькомолекулярні сполуки на високореакційні похідні, які набувають здатності
утворювати ковалентний зв'язок із залишком амінокислоти в молекулі білка. Такими сполуками є
ангідриди, азиди, імідоефіри, ізоціанати та ізотіоціанати, солі діазонію, альдегіди, кетони.
Використовуючи кон'юговані антигени, К. Ландштейнер виявив, що антигенність визначається
специфікою фізико-хімічної структури молекули. Було доведено, що специфічні антитіла здатні
розрізняти бензольне кільце, яке містить (або не містить) кислотне угруповання, а також бензольні
кільця з різними кислотними групами (табл. 20, 21).
|
| Категорія: Імунологія | Додав: koljan
|
| Переглядів: 537 | Завантажень: 0
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
