Статистика
Онлайн всього: 7 Гостей: 7 Користувачів: 0
|
 |
Матеріали для курсової |
ПОСЛІДОВНІ Й КОНФОРМАЦІЙНІ АНТИГЕННІ ДЕТЕРМІНАНТИ
|
| 25.09.2014, 13:05 |
| Розрізняють секвенційні і конформаційні антигенні детермінанти. Антигенні детермінанти,
специфічність яких визначається послідовністю амінокислот або моноцукридів у поліпетидному чи
поліцукридному ланцюзі, називають секвенційними. Кінцева детермінанта може мати
імунодомінантну групу — амінокислоту або моноцукрид, що визначає серологічну специфічність
антигену. Наприклад, у пептидоглікану — основного структурного компонента клітинної стінки
грампозитивних бактерій — серологічна активність визначається кінцевим олігопептидом —
пентагліцином. Однак імунодомінантність більш характерна для поліцукридних антигенів, зокрема
детермінант у складі О-антигену (молекули ЛПЦ) грамнегативних бактерій. Представники цієї
групи бактерій характеризуються наявністю імунодомінантного дидезоксицукриду: абеквози,
тивелози (у S. typhi), паратози (у S. раrаtyphi), колітози (у Е. соlі).
Антигенні детермінанти, структура яких лежить від просторової конформації поліпетидного або
поліцукридного ланцюга, називають конформаційними. Конформаційні детермінанти — це
структури, які утворюються під час просторового складання молекул. Конформаційні детермінанти
білків утворюються амінокислотами, які віддалені в пептидному ланцюзі, але зближуються і
розміщуються на поверхні молекули в результаті утворення вторинної та третинної структури або ж
при згортанні ланцюга в глобулу. Конформаційні детермінанти можуть утворюватися залишками
амінокислот двох різних ланцюгів молекули білка з четвертинною структурою. Послідовні
антигенні детермінанти реагують з антитілами проти тих самих послідовностей в тих самих чи
інших молекулах або проти подібних послідовностей. Антитіла до конформаційних детермінант не
реагують з молекулами, що мають подібну амінокислотну послідовність, але іншу конформацію.
Так, антитіла до ділянки молекули нативного лізоциму, утвореної амінокислотними залишками з 64-
го по 80-й і замкненої дисульфідними зв'язками в петлю, реагують з ізольованими петлями та з
цілою молекулою лізоциму. Проте вони не реагують з тими самими ділянками петлі після
руйнування дисульфідного зв'язку та зміни її конформації внаслідок редукції й алкілування (мал.
29).
Існування конформаційних антигенних детермінант доведено після проведення досліджень із
синтетичними поліпептидами. 19
У молекулі міоглобіну є п'ять детермінант,
розміщених у ділянках згинів поліпептидного
ланцюга та С-кінцевій його ділянці. Вони
утворені амінокислотними залишками, що
знаходяться в послідовностях 16-23, 56-63, 94-100,
112-120, 146—153 та індукують синтез 5 різних за
специфічністю типів антитіл (мал. 30, табл. 19).
Конформаційні детермінанти можуть
формуватися лише за умови, що ця послідовність
у поліпептиді має певну довжину, яка забезпечує
утворення третинної структури. Якщо зруйнувати
ковалентні зв'язки, що стабілізують вторинну й
третинну структури, або відновити
внутрішньоланцюгові дисульфідні зв'язки, то в
молекулі рибонуклеази також відбувається втрата
цих антигенних детермінант, оскільки
денатурована рибонуклеаза не реагує з антитілами
проти нативної рибонуклеази. Деякі антигенні
детермінанти зникають у гемоглобіні, колагені,
імуноґлобуліні класу G під час дисоціації їхніх
молекул на окремі поліпептидні ланцюги.
Антигенні структури денатурованих білків
відновлюються при відновленні нативної їх конформації. Отже, антигенність білків зумовлюється
як первинною структурою, так і їх конформацією, що утворюється внаслідок просторового
згортання молекули. Антигенні детермінанти білків є
переважно конформаційними.
З конформацією молекули пов'язана серологічна
специфічність поліцукридів. У гетерополімерних
поліцукридах (наприклад, в О-поліцукридах
грамнегативних бактерій) другий в олігоцукридному
ланцюзі моноцукрид може визначати конформацію
кінцевого імунодомінантного дидезоксицукриду,
впливаючи тим самим на специфічність олігоцукридної
детермінанти. Роль загальної конформації молекули
особливо виражена у визначенні специфічності
олігоцукридних детермінант гомополімерних
поліцукридів, наприклад декстранів, які локалізовані в
коротких відгалужених ланцюжках і відрізняються
типом зв'язку між моноцукридними залишками від
основного ланцюга полімеру.
Імунна специфічність антигенів змінюється зі зміною
їхнього хімічного складу та будови. Так, досить
замінити одну-дві амінокислоти в складі
поліпептидного ланцюга молекули білка або кінцеві
амінокислоти, і такі молекули відрізнятимуться в
антигенному відношенні. Інсулін вівці відрізняється від
інсуліну коня, свині й бика лише однією амінокислотою, однак у деяких випадках він зумовлює
індукцію слабкої імунної відповіді у цих тварин.
У разі зміни амінокислотних залишків, введення нової і заміни навіть однієї групи в радикалі
специфічність молекули зникає або з'являється нова специфічність. Антитіла, що утворюються до
білка, модифікованого хімічно, реагують з ним інтенсивніше, ніж з нативним, або взагалі не
реагують з останнім. В усіх випадках зміни імунологічної специфічності модифікованих білків є
наслідком змін їхніх антигенних детермінант. Значення детермінантних груп для визначення
імунної специфічності антигенів було доведено К. Ландштейнером під час вивчення кон'югованих
антигенів.
|
| Категорія: Імунологія | Додав: koljan
|
| Переглядів: 613 | Завантажень: 0
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
