Статистика
Онлайн всього: 9 Гостей: 9 Користувачів: 0
|
 |
Матеріали для курсової |
ГЕНЕТИЧНА ЧУЖОРІДНІСТЬ
|
| 21.09.2014, 05:58 |
| Кожній особині властива генетично детермінована специфічність і стабільність фізико-хімічної
будови макромолекул речовини, а отже, і набору антигенів. Імунна система є своєрідним «відділом
технічного контролю», який стежить за тим, щоб в організмі зберігалися лише макромолекули й
клітини, що відповідають заданій генетичній програмі. Р.В. Петров (1976) визначав антигени як
речовини, що мають ознаки генетично чужорідної інформації і при введенні в організм зумовлюють
імунні реакції, а імунітет — як спосіб захисту організму від живих тіл і речовин, що мають ознаки
чужорідної генетичної інформації. Механізм такого захисту полягає в тому, що імунна система
організму толерантна до власних структур, а екзогенні речовини, що потрапили в організм, так само
як і власні макромолекули, змінені внаслідок мутацій, генетичних помилок і ушкоджувальних
впливів є для неї чужорідними, а тому вони руйнуються і видаляються.
Отже, першою умовою антигенності речовини є її чужорідність у генетичному відношенні (табл.
14).
Забезпечення антигенного гомеостазу — біологічна доцільність, спрямована на збереження
структурної, морфологічної та функціональної цілісності кожної особини.
Антигенні відмінності існують між видами та між окремими особинами всередині виду, зокрема
між батьками та нащадками. Відмінності в антигенному відношенні між окремими особинами того
самого виду зникають лише в штучно виведених інбредних лініях тварин та при спеціальному
клонуванні тканин, органів та організмів за найсучаснішими технологіями.
Речовина антигенна для певної тварини тоді, коли вона генетичне чужорідна для її лімфоїдної
системи. Ступінь чужорідності є важливим фактором імуногенності антигену. За фізико-хімічною
структурою антигени відрізняються від подібних речовин реципієнта. Якщо у складі чужорідних
речовин є хімічні структури, спільні зі структурами тканин реципієнта, антигенність їх знижується.
Субстанції, подібні в хімічному відношенні до власних, слабкоантигенні або ж не антигенні зовсім.
Так, на ізоантигени імунна відповідь буває слабкою, за винятком антигенів гістосумісності.
Гемоглобін та інсулін різних видів тварин слабкоантигенні через подібність їхньої хімічної
структури. Речовини не антигенні для власного організму та інших особин інбредної лінії. Однак
таке твердження справедливе лише щодо речовин, які циркулюють у крові і контактують із
лімфоїдними клітинами. Казеїн, що синтезується в молочній залозі й у нормі не надходить у кров,
антигенний для того організму, в якому він синтезувався. Тому антитіла до казеїну виявляються в
сироватці крові жінок, які раптово припинили годувати дитину грудним молоком, що зумовило
надходження казеїну в кров. Речовини деяких тканин і органів, які за нормальних умов не
контактують з клітинами лімфоїдної системи (кришталик, щитоподібна залоза), у разі пошкодження
бар'єрних механізмів стають антигенними для власного організму, тобто є аутоантигенами.
|
| Категорія: Імунологія | Додав: koljan
|
| Переглядів: 489 | Завантажень: 0
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
