Статистика
Онлайн всього: 13 Гостей: 13 Користувачів: 0
|
 |
Матеріали для курсової |
Маркери природних кілерів і механізми розпізнавання та лізису клітин-мішеней
|
| 21.09.2014, 05:54 |
| Природні
кілери — це велика самостійна популяція лімфоцитів, гетерогенна як за функціональною
активністю, так і за антигенними маркерами. На поверхні НК виявлено низку антигенів ранніх
стадій диференціювання лімфоїдних клітин. На своїй поверхні вони мають частину спільних
антигенів, які виявляються на Т- і В-лімфоцитах, моноцитах і ПМЯЛ. Однак найбільше спільних
антигенів НК мають з Т-лімфоцитами й моноцитами. Так, у них виявлено спільні з Т-клітинами
лейкоцитарні антигени диференціювання: CD2, CD7, CD8, CD11b, CD16, CD25, CD57, CD45R.
Характерними маркерами для НК є CD 16 (FсγРІІІ-рецептор для Fc-фраґмента IgG), CD56 (NKH-1) і
CD57 (HNK-1), CD158. Рецептор CD158 має понад 12 різновидів (CD158a —к). Клітини з маркером
CD57 з'являються у людини в ембріональному періоді і з моменту народження до зрілого віку
популяція НК з цим маркером зростає. Проте наявність СD57-антигену не завжди корелює з
цитотоксичною активністю НК. Так, у деяких випадках у здорових дорослих осіб або в
онкологічних хворих за наявності підвищеної кількості клітин з маркером CD57 виявлено незначну
цитотоксичну активність НК, а у новонароджених, навпаки, — за значної наявності природної
кілерної активності виявлено мало клітин з маркером CD57. Цей маркер виявляється не тільки на
поверхневій мембрані, а й у цитоплазмі НК
Показано також, що в цитоплазматичній фракції ВГЛ є антигени, характерні для Т- і В-лімфоцитів
та моноцитів. Ці антигени секретуються ВГЛ у навколишнє середовище, але не експресуються на
поверхні клітинних мембран. На клітинній мембрані НК є рецептори до багатьох біологічно
активних речовин, зокрема до інтерферонів, інтерлейкінів 1 і 2.
За результатами дослідження антигенного спектра НК можна дійти висновку що для них
характерний такий фенотип CD16 + , CD56 + , CD158 + .
ПК позбавлені специфічних антигенрозпізнавальних рецепторів, проте мають примітивні функції
розпізнавання чужорідного, в основі яких лежить здатність розпізнавати вільні вуглеводи, манозні
залишки, що виявляються на юних або старих, а також на вірусінфікованих та злоякісно
трансформованих клітинах.
На поверхні НК існує багато рецепторів, які беруть участь у розпізнаванні чужорідності, запуску й
регуляції цитолітичної активності та утворенні цитокінів. Найвідомішими рецепторними
молекулами є CD2, CD16, CD44, CD69, NKR-P1, 2В4, NKp30, NKp44, NKp46, рецептор інгібування
pAIRMI. Однак відомо тільки кілька фізіологічних лігандів на клітинах-мішенях, які зв'язуються з
певними рецепторами. Це фрагмент FcIgG для CD16, CD58 для CD2, CD48 для 2В4. Певний інтерес
становлять рецептори NКр30, NKp44, NKp46, які розпізнають певні ліганди на деяких пухлинних і,
можливо, є основними активуючими рецепторами НК людини. Крім того, NKp46 розпізнає клітини,
інфіковані вірусом ґрипу, можливо, через пряму взаємодію з вірусними гемаглютинінами.
Однак при детальному дослідженні було виявлено, що розпізнавання чужорідного шляхом детекції
вільних манозних залишків на клітинній мембрані є недостатнім для індукування кілінгу. Існують
ще механізми, які обмежують контакт НК з клітинами-мішенями й інгібують або активують їх
літичну дію. Головну роль у регулюванні цитоцидної активності НК відіграють рецептори,
специфічні до лігандів МНС-І (HLA-A, -В, -С алелі) або їх структурних гомологів (таких як MICA,
RAF-1, Н-60), які виявлені на НК, моноцитах, деяких популяціях Т-клітин та інших гемопоетичних
клітинах. Інгібування або активація цитотоксичної дії НК залежить від сиґналів, що надходять від
клітин-мішеней у процесі взаємодії рецепторів НК з лігандами МНС І клітин-мішеней. Рецептори
НК, які зв'язуються з відповідними лігандами HLA-A, -В, -С, належать до двох великих родин білків
— суперродини імуґлобуліноподібних білків і родини лектиноподібних рецепторів С-типу. Серед
родини Ig-подібних рецепторів, які відрізняються від антитіл та Ig-подібних рецепторів Т-клітин,
виділяють Ig-подібні рецептори — KIR (killing Іg-lice receptors), характерні для НК, і LIR (leukocite
Іg-licе receptors, або ILT, або CD85a-k), що виявляються на деяких лейкоцитах. Слід зазначити, що
на НК людини виявляються в основному Ig-подібні рецептори (KIR — СD258а —k), а у мишей —
лектиноподібні рецептори С-типу (переважно родини Ly49). Цитоплазматичні домени рецепторів
можуть бути або довгими (L) з інгібіторною функцією (ці рецептори НК називають кілер-
інгібівними -KIR), або короткими (S) з активаторною функцією. Інгібіторні рецептори містять одну
або дві тирозиновмісні імунорецепторні послідовності з інгібіторною активністю (ІТІМ).
Під час взаємодії з клітинами, що мають нормальну експресію МНСІ-залежних структур
інгібіторних рецепторів, в останніх фосфорилюється тирозин із залученням і активацією SHP-1-
фосфатази, що зумовлює виникнення сигналу заборони лізису інтактних клітин. У разі порушень
експресії HLA-A, -В, -С алелів МНС І-комплексу, що трапляється при трансформації та інфікуванні
клітин вірусами, в процесі взаємодії з KIR-активуючими рецепторами останні нековалентно
зв'язуються з молекулами, що містять тирозиновмісний імунорецептор з активуючою здатністю. Це
є сигналом для запуску лізису. Інгібівні та активуючі рецептори часто розміщені на НК поряд, і в
таких випадках інгібівний сигнал домінує. Про місця розпізнавання KIR-рецепторами структур у
МНС-І ще недостатньо відомо. Нещодавно показано, що KIR-рецептори групи 2D розпізнають
HLA-C-алель, а 3D — А- і В-алелі; KIR3DL2 (СD158к) розпізнає HLA-A3, a KIR2DS1 (CD158h) -
HLA-Cw4.
|
| Категорія: Імунологія | Додав: koljan
|
| Переглядів: 782 | Завантажень: 0
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
