Статистика
Онлайн всього: 14 Гостей: 14 Користувачів: 0
|
 |
Матеріали для курсової |
Природні, або натуральні, кілери
|
| 21.09.2014, 05:53 |
| НК нині розглядають як основні клітини, що здійснюють
протиклітинний, переважно протипухлинний і противірусний, захист. Вони активні фактично проти
будь-яких клітин-мішеней — аутологічних, алогенних і ксеногенних, зокрема й мікроорганізмів.
Проте найефективніші вони відносно пухлинних та вірусінфікованих клітин. Крім того, НК
виконують важливу регуляторну функцію — вони виділяють низку цитокінів, що мають широкий
спектр біологічної дії, в тому числі беруть участь у контролі проліферації гемопоетичних клітин.
Перші відомості про існування НК з'явилися в 1976 р. після виявлення в лімфоїдній тканині щурів і
мишей цитотоксичної активності, яка не була зумовлена імунізацією і проявлялася відносно
широкого спектра пухлинних клітин-мішеней. До останнього часу НК виявлено в лімфоїдній
тканині майже всіх досліджуваних видів хребетних.
НК належать до групи великих гранулярних (зернистих) лімфоцитів (ВГЛ). Ці клітини виникають у
філогенезі, і припускають, що вони є родоначальницями сучасної імунокомпетентної клітини. Так, у
дощового черв'яка за відсутності спеціалізованої імунної системи природну цитотоксичну
активність виявляють лімфоцитоподібні клітини, морфологічно подібні до ВГЛ.
НК становлять близько 15 % лімфоцитів крові, вони є тимуснезалежними лімфоцитами і не здатні
формувати імунну пам'ять. Більшість ВГЛ утворює кон'югати з клітинами-мішенями. Слід
зазначити, що близько 20 % малих лімфоцитів також утворюють кон'югати з такими клітинами,
проте лізисного ефекту не спостерігається.
Природну кілерну активність різної ефективності виявлено в різних органах і тканинах.
Найяскравіше виражена вона в периферичній крові та селезінці, найменше — у кістковому мозку.
Окремі популяції НК виявлено в епітелії кишок і матки. Ці клітини мають високу цито-токсичність,
однак найбільш виражений лізис відбувається не через 2 — 3 год, як у НК крові, а через 18 год. Ця
внутрішньоепітеліальна популяція НК захищає організм від виникнення пухлин і проникнення
патогенних мікроорганізмів. Можливо, кожний орган чи тканина мають свої популяції НК, які
відіграють важливу роль у місцевому імунному захисті. НК у пейєрових бляшках не виявлено. В
тимусі гвінейських свинок також не виявлено активності НК, а в тимусі нормальних мишей —
тільки незначну цитотоксичну активність. Проте у безтимусних мишей кількість НК збільшена.
За морфологією НК подібні до моноцитів: діаметр клітини становить 16 — 20 мкм, мають
ниркоподібну форму ядра, високе значення ядерно-цитоплазматичного відношення. Однак існує й
низка відмінностей від моноцитів — це нездатність прилипати до скла або пластмаси, відсутність
поглинальної активності, неспецифічної естерази, C3R.
Такі факти, як експресія на НК різноманітних маркерів ранніх попередників Т-клітин і моноцитів,
наявність у промоноцитах кісткового мозку мишей високої неспецифічної кілерної активності, а
також різке підвищення активності НК за відсутності диференціювання Т-клітин, є підставою для
припущення про належність їх до малодиференційованих клітин, які походять з ранніх нащадків
плюрипотентних стовбурових кровотворних клітин з припиненням диференціювання на ранніх
стадіях.
НК не мають фагоцитарної активності, вони радіорезистентні, на своїй мембрані не мають
імуноґлобулінів, С3-рецептора, МНС ІІ-антигенів, мають слабку афінність до еритроцитів барана,
гетерогенні за здатністю прилипати до нейлонової вати.
Активність НК людини контролюється генами, розміщеними в 4-й і 17-й хромосомах.
|
| Категорія: Імунологія | Додав: koljan
|
| Переглядів: 768 | Завантажень: 0
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
