Статистика
Онлайн всього: 44 Гостей: 44 Користувачів: 0
|
 |
Матеріали для курсової |
Інволюція тимуса
|
| 19.09.2014, 22:34 |
| Тимус зазнає вікової, незворотної
інволюції, яка виявляється в зменшенні абсолютної
маси органа та морфологічних і функціональних
змінах. Інволюційні процеси в тимусі розпочинаються
з кінця першого року життя і супроводжуються
заміщенням епітеліального компартменту сполучною
та жировою тканинами, а в період статевого
дозрівання — зниженням секреторної активності (основного функціонального показника інволюції),
яке особливо виражене у віці понад 35 — 40 років. Інволюція призводить насамперед до
виснаження кіркової зони, зменшення її розмірів, зниження тимоцитопоезу та кількості
кортикальних тимоцитів (СD4+СD8+-клітин; мал. 6). Однак, незважаючи на прогресуючий характер
атрофічних процесів, загруднинна залоза й тимоцити в ній повністю не зникають навіть у глибокій
старості. Якщо виходити з того, що щороку втрачається близько 3 % активної тканини тимуса, то, за
підрахунками, повна інволюція залози має
відбуватися не раніше, ніж у віці 120 років.
Інволюція тимуса — центрального органа
імунітету, який регулює імунну
реактивність загалом, супроводжується
згасанням функції імунної системи, її
старінням, що значною мірою визначає
старіння організму. Отже, тимус є свого
роду біологічним годинником, який
визначає тривалість життя конкретного
індивіда.
Крім вікової інволюції у людини може
розвинутися атрофія тимуса внаслідок
різних стресових впливів. Така інволюція є
зворотною і називається акцидентальною,
або випадковою. Для корекції вторинної
імунної недостатності, яка може виникнути
при інволюції обох типів, використовують
препарати гормонів тимуса (див. розд. 21).
|
| Категорія: Імунологія | Додав: koljan
|
| Переглядів: 541 | Завантажень: 0
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
