Статистика
Онлайн всього: 27 Гостей: 27 Користувачів: 0
|
 |
Матеріали для курсової |
Моноцити
|
| 19.09.2014, 22:27 |
| Моноцити становлять 4 — 8 % усіх лейкоцитів периферичної крові та близько 5 % клітин
аферентної лімфи. Розмір моноцитів становить 12 — 20 мкм. На відміну від гранулоцитів моноцити
не містять цитоплазматичних гранул і мають добре сформоване округле ядро характерної підково-
чи ниркоподібної форми. Від лімфоцитів моноцити відрізняються тим, щовони не синтезують
власних специфічних до антигену рецепторів.
Іноді імунологи називають моноцити А-клітинами завдяки їх здатності до адгезії на різних
субстратах, наприклад колагені, фібрині, вітронектині, склі, пластику тощо. До речі, цю властивість
використовують для виділення моноцитів з крові. Літера «А» в їхній назві може походити також від
англ. accessory — допоміжний, що свідчить про допоміжну роль цих клітин у формуванні
специфічної імунної відповіді.
Розрізняють незрілі моноцити, що циркулюють у крові, та зрілі їхні похідні, до яких належать
тканинні макрофаги і ДК. Незрілі моноцити мають округлу форму і невеликі розміри, а тканинні
моноцити, як правило, — амебоїдну форму з псевдоподіями та дендритами, утвореними за рахунок
вигинів плазматичної мембрани. «Родинні» зв'язки між макрофагами й ДК предметом дискусій,
однак, безперечно, ці клітини є результатом диференціювання спільних попередників
моноцитарного ряду.
Моноцити походять від промієлоцитів, які можуть диференціюватися як у нейтрофіли, так і в
моноцити залежно від того, який КСФ на них діє. Утворення моноцитів стимулює М-КСФ і
пригнічує Г-КСФ.
Моноцити є «професійними» фагоцитами. Здатність до фагоцитозу в них виражена більше, ніж у
інших лейкоцитів. Для розпізнавання чужорідних агентів моноцити використовують низку
лектинових рецепторів, а також рецептори до С3b-компонента комплементу та Fc-фрагментів
антитіл.
Специфічним маркером клітин моноцитарного ряду є поверхневий антиген СD14, який є
рецептором для фактора, що зв'язує ліпополіцукрид (ЛПЦ) бактерій (LPS-BP — від англ. LPS
binding proteіп). ЛПЦ є одним з активаторів макрофагів. Зрілі ДК, на відміну від макрофагів,
втрачають маркер CD14. У той час, як для активації гранулоцитів потрібен лише один сигнал від
антигену, моноцити потребують два активаційних сигнали — від антигену та від клітинного
мікрооточення.
|
| Категорія: Імунологія | Додав: koljan
|
| Переглядів: 596 | Завантажень: 0
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
