Статистика
Онлайн всього: 28 Гостей: 28 Користувачів: 0
|
 |
Матеріали для курсової |
Нейтрофіли
|
| 19.09.2014, 22:25 |
| Нейтрофіли є основною субпопуляцією гранулоцитів (93 — 96 %). І.І. Мечников дав нейтрофілам
назву мікрофаги, на відміну від макрофагів (див. далі) через порівняно невеликий їх розмір (10 —
17 мкм). Ще одну назву — поліморфноядерні лейкоцити (ПМЯЛ) ці клітини дістали завдяки
характерній сегментованій будові ядра. Причому сегментація ядра нейтрофілів зростає в процесі їх
диференціювання і дозрівання. У формулі крові, як правило, окремо підраховують кількість
незрілих (юних), паличкоядерних і сегментоядерних нейтрофілів. У нормі незрілі нейтрофіли не
повинні надходити в кров і їх кількість не повинна перевищувати 1 %. Під час гострих інфекцій
число незрілих нейтрофілів у крові різко зростає у зв'язку з посиленням міграції їх з кісткового
мозку.
Сегментоване ядро є «неповноцінним», оскільки «не дозволяє» нейтрофілам ділитися, однак
завдяки цій особливості нейтрофіли можуть витягуватися і проникати між клітинами в зоні
запалення. Нейтрофіли знаходяться у кровотоці лише кілька годин, після чого мігрують у слизові
оболонки, де виконують функцію захисту від патогенних бактерій.
У цитоплазмі нейтрофілів є гранули трьох типів, що містять різні антимікробні білки, пептиди та
ферменти, за допомогою яких вони знищують фагоцитовані бактерії. Первинні (азурофільні) грану
містять мієлопероксидазу, лізоцим та катіонні білки. Вторинні гранули містять лактоферин — білок,
який зв'язує ціанкобаламін, лізоцим та інші антимікробні білки й пептиди, що мають здатність
ушкоджувати мембрану бактерій (наприклад, дефензини). Третинні гранули є, по суті, лізосомами й
містять кислі гідролази – протеїнази, пептидази, ліпази, дезоксирибонуклеази тощо.
Нейтрофіли здатні фагоцитувати й знешкоджувати більшість бактерій, що проникають в організм.
Для розпізнавання бактерій нейтрофіли мають на своїй поверхні спеціальні лектинові рецептори, які
взаємодіють з клітинними стінками мікроорганізмів, а також рецептори до найважливіших
опсонінів: білків гострої фази, С3b-компонента комплементу та Fc-фрагментів імуноглобулінів.
Попередня oпсонізація бактерій комплементом і антитілами значно підвищує ефективність
фагоцитозу їх нейтрофілами.
За перехресного зв'язування Fc-рецепторів нейтрофілів полівалентними антигенами вміст гранул
може вивільнятися назовні. Ферменти, що виділяються з гранул нейтрофілів, можуть ушкоджувати
тканини, внаслідок чого формується осередок запалення з гнійним умістом – абсцес. Гній
складається переважно з нейтрофілів та їхніх залишків. Цікаво, що нейтрофіли, які становлять
більшість білих кров'яних тілець, насправді не білі. Завдяки наявності в гранулах мієлопероксидази 4
— білка, що містить гем, нейтрофіли мають зелений колір. Тому гній, як правило, зелений, а при
змішуванні з еритроцитами набуває жовтого кольору.
Нейтрофіли першими проникають у зону запалення, тому їх називають клітинами гострої фази
запалення. Хемотаксичну активність відносно нейтрофілів мають продукти активації комплементу
С3а та С5а, інтерлейкін-8, білки бактерій із залишком формілметіоніну на N-кінці, різні фактори
запалення, що виділяються при дегрануляції базофілів і мастоцитів (див. далі). Важливо, що
медіатори запалення індукують експресію на судинному ендотелії адгезивних молекул Р-селектину,
що є маркером, за допомогою якого нейтрофіли визначають місце виходу із судини в прилеглі
тканини. Характерною властивістю нейтрофілів є здатність до існування в анаеробних умовах
завдяки гліколізу, що дає їм змогу виконувати захисні функції в осередках запалення з обмеженим
доступом кисню.
|
| Категорія: Імунологія | Додав: koljan
|
| Переглядів: 699 | Завантажень: 0
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
