Статистика
Онлайн всього: 31 Гостей: 31 Користувачів: 0
|
 |
Матеріали для курсової |
Гранулоцити
|
| 19.09.2014, 22:25 |
| Гранулоцити — найбільша (50—70%) субпопуляція лейкоцитів крові. Вони відрізняються від
інших клітин наявністю характерних гранул у цитоплазмі, які виявляються при забарвленні клітин
специфічними барвниками, наприклад азуром, гематоксиліном та еозином. Залежно від того, якими
барвниками — нейтральними, кислими чи лужними — забарвлюються ці гранули, гранулоцити
відповідно поділяють на нейтрофіли, еозинофіли та базофіли.
Основною функцією гранулоцитів є захист від мікроорганізмів та позаклітинних паразитів. Цей
захист здійснюється не лише завдяки здатності до фагоцитозу, а й унікальній особливості
гранулоцитів — здатності до екзоцитозу вмісту гранул, індукування процесів запалення та
позаклітинного перетравлювання патогенних агентів.
Гранулоцити розвиваються в кістковому мозку понад 15 діб і виходять з нього на кінцевому етапі
диференціювання. Тому зрілі гранулоцити не можуть ділитися. Тривалість їхнього життя на
периферії найменша серед усіх лейкоцитів і становить усього кілька діб. Це пов'язано з тим, що
гранулоцити мають дуже великий потенціал руйнівної дії, і в разі їх надмірної активації можуть
бути ушкоджені власні тканини організму. Саме тому функціонально активні гранулоцити
позбавлені можливості розмножуватися і мають таку коротку тривалість життя. Однак саме завдяки
тому, що гранулоцити надходять у кров уже в зрілому стані, вони здатні негайно реагувати на
проникнення чужорідного агента в організм.
|
| Категорія: Імунологія | Додав: koljan
|
| Переглядів: 546 | Завантажень: 0
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
