Статистика
Онлайн всього: 5 Гостей: 5 Користувачів: 0
|
|
Матеріали для курсової |
КОМП'ЮТЕРНІ ЕФЕКТИ В КІНО
| 22.04.2014, 12:14 |
КОМП'ЮТЕРНІ ЕФЕКТИ В КІНО [англ. Computer Effects] — уперше комп'ютери з метою управління і контролю над рухом об'єктів у кадрі частково стали використовуватися в 1977 р. на зйомках «Зоряних воєн» та «Близьких контактів третього вигляду», поставлених відповідно двома головними представниками сучасного супервидовищного кіно — Дж. Лукасом і С Спіл-бергом, що підтримали надтех-нічну тенденцію, біля витоків
якої стояв С Кубрик зі своїм фільмом «2001: Космічна одіссея» (1968).
У 1982 р. група Дж. Вейє з лукасівської фірми ILM. брала участь у створенні стрічки «Зоряний шлях II: Гнів Хана» — на комп'ютері відтворено неіснуюче гірське пасмо, а мертву планету перетворено на подібність Едему.
У 1992 р. Релстон очолив колектив майстрів комп'ютерних ефектів у фільмі «Смерть їй личить» Земекіса (черговий «Оскар» — не можна було не о-цінити наскрізну дірку, зроблену в тілі героїні Голді Хон, що любісінько розгулювала в кадрі). Але найзнаменитіший трюк, народжений Релстоном на комп'ютері, — це вигаданий герой Форрест Гамп з однойменної стрічки 1994 р. (знову режисера Земекіса), який у кінохроніці, що стала вже історією, вітається за руку з президентом Джоном Кеннеді. Отже не дивно, що в активі Релстона опинилася вже п'ята в його кар'єрі золота статуетка Американської кіноакадемії. Проте за кількістю одержаних «Оскарів» лідирує майстер візуальних ефектів Д. Мерен, теж один із співробітників лукасівської фірми ILM. У ЗО років він уперше опинив-
ся серед володарів «Оскара» за спецефекти до картини «Імперія завдає у відповідь удару», другої в циклі «Зоряних воєн».
У 1995 р. з'явилася перша повністю знята на комп'ютері ані-маційна картина «Іграшкова історія» Дж. Лессітера, оголошена зразком кінематографа століття. Проте істотно й те, що в категорії «кращі спецефекти» приз Американської кіноакадемії тоді дістався австралійській стрічці «Бейб» (або «Чотириногий малюк»). Уній британська компанія «Хенсон'с Кріейчер Шоп» застосувала неймовірні аніматронні ефекти із залученням складної комп'ютерної системи не тільки для оживлення тварин, але і для створення повного враження, що вони можуть синхронно розмовляти, причому на найбільших планах. «Комп'ютерні» тварини діють на екрані в найбільш ризикованих для живих собак кадрах рімейка діснеївського мультфільму «Сто і один далматинець» (1996).
Застосування комп'ютера в кіно, безперечно, прорив до раніш невідомої технології, яка може значно змінити всі наші уявлення про кінематограф. Не виключено, що кіно майбутнього взагалі зможе обходитися без акторів (комп'ютери скоро
виявляться здатними відтворювати волосяний покрив і відтінки людської шкіри — штучні актори дуже дорого коштують). Робота ж режисера справді зведеться до професії комп'ютерного програміста, майстра візуальних спецефектів. Див. «Механічні ефекти в кіно», «Спецефекти в кіно». |
Категорія: Кінословник | Додав: koljan
|
Переглядів: 295 | Завантажень: 0
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
|
|
|