Статистика
Онлайн всього: 5 Гостей: 5 Користувачів: 0
|
 |
Матеріали для курсової |
ПАРОДІЯ
|
| 22.04.2014, 10:46 |
| ПАРОДІЯ [англ. Parody] -жанр, що тимчасово вийшов із моди, здається, переживає зараз в Америці другу молодість. У пародійних фільмах доброзичливо та їдко глузують з кі-нохітів, жанрів або навіть цілих напрямів у кінематографі.
Пародія є дешевим (у матеріальному плані) продовженням гучного прокатного лідера. Вона не потребує астрономічних витрат на гонорари супер-зірок, покупку авторських прав тощо. Вона лише копіює оригінал, вносячи комізм у знайомі епізоди, що вже гарантує успіх. А в результаті ризик зводиться до мінімуму. Недивно, що у Голлівуді діє стійке правило: якщо фільм приніс значний прибуток, у продюсера залишається три виходи — знімати продовження, рімейк або пародію.
Найбільш результативно у жанрі кінопародії працюють американські режисери
Мел Брукс, Джим Абрахаме і брати Джеррі та Девід Цуке-ри. У 1969 році Дж. Абрахаме та брати Дж. і Д. Цукери організували пародійну групу «Кентукська театральна солянка». Пізніше всі троє вирушили до Лос-Анджелеса, де зняли розиграшну стрічку «Кентукська кіносолянка» (The Kentucky Fried Movie, 1977), що складалася з коротких скетчів і великої новели «За пригорщу ієн», в яких у стилі словесних каламбурів і кінематографічних гегів висміювалися різні телепередачі та жанри кіно. Ще з більшим успіхом у прокаті вони здійснили таку саму операцію з фільмами катастроф і різноманітними «Аеропортами» в наступній картині «Аероплан!» (Airplane!, 1980). Комедії «Цілком таємно!» (Тор Secret!, 1984) і «З пістолетом наголо» (The Naked Gun:From The Files Of Police Squad!, 1988) глузували зі штампів шпигунських і поліцейських стрічок, а згодом знову повернулися до пародійного жанру, знявши кумедні картини «З пістолетом наголо 2 1/2» (The Naked Gun 2 1/2: The Smell of Fear, 1991) і «З пістолетом наголо 33 1/3» (The Naked Gun 33 1/3: The Final Insult, 1994), «Гарячі голови»
(Hot Shots!, 1991) і «Гарячі голови, частина друга» (Hot Shots! Part deux, 1993).
M. Брукс блискуче дебютував сатиричним бурлеском «Продюсери» (1968), який приніс йому премію «Оскар» за сценарій завдяки вдалим окремим пародійним номерам, наприклад, музичний номер «Весна для Гітлера». Великий комерційний успіх «Виблискуючих сідел» (1973), витонченої пародії на вестерн, зробили Мела провідним коміком 70-х років, єдиною людиною, яка кинула виклик інтелектуальному гумору В. Аллена. Не менш блискучою вдачею стала пародія на фільми жахів «Молодий Франкенштейн» (1973). Менший успіх здобула пародія на фільми комічної доби початку століття «Німе кіно» (1976) через хаотичність сценарію. Чудове знання фільмів А. Хіч-кока М. Брукс продемонстрував у «Страху висоти» (1978), в якому формальна майстерність його режисури досягла піку. Ного мистецтво пародії вміло поєднувало стилізацію та іронію у фільмі «Космічні яйця» (1987), у пародії на фільм «Зоряні війни». Картина «Всесвітня історія, частина І» (1981) наповнена етнічними гегами,
бурлескними сценами, але їй бракує цілісності, і часом її гумор стає несмаком. Розуміючи, що його кращі роки позаду, Мел Брукс робить дві спроби повернутися до пародіювання популярних жанрів «Робін Гуд: чоловіки у тріко» (1993) і «Дракула: мертвий і цим задоволений» (1996), які не зустріли розуміння ні у критиків, ні у глядачів.
У жанрі кінопародії знімалися фільми у Франції («Високий блондин у чорному черевику», «Неперевершений», «Чудовисько») і Чехословаччині («Лимонадний Джо», «Привид замку Моресфіль», «Аделла ще не вечеряла»), в яких зазвичай пародіювалися американські жанри та кліше. Основні фільми: «Давай, Клео» (1964), «Солянка по-кентукськи» (1977), «Аероплан»-1, 2 (1980, 1982), «Небіжчики не носять пледів» (1982), «Голі пістолети»-2 ¥х, 33 1/3 (1988, 1991, 1994), «Класні кадри!» (1991). |
| Категорія: Кінословник | Додав: koljan
|
| Переглядів: 364 | Завантажень: 0
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
