Статистика
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0
|
 |
Матеріали для курсової |
ЖІНОЧИЙ ФІЛЬМ, ЖІНОЧЕ КІНО
|
| 16.04.2014, 10:14 |
| ЖІНОЧИЙ ФІЛЬМ, ЖІНОЧЕ КІНО [англ. Women's Film] — фільми про жінок, жіночі проблеми, соціальний стан жінок, що дістали широке розповсюдження у ЗО—40-х роках. Деякі фільми початку звукової ери робили акцент на пропащих жінках, чиє життя було понівечене сумнівними або невдалими зв'язками.
Один із них, «Крістофер Строїт» (1933), зняла Д. Арз-нер, одна з нечисленних жі-нок-режисерів у Голлівуді 1930-х років. У 1934 році тема пропащих жінок була заборонена цензурою, але у публіки як і раніше мали значну популярність героїні-страдниці. Улюбленою актрисою стала Г. Гарбо, яка надала картинам «Королева Христина» (1933) і «Анна Кареніна» (1935) неповторного аромату таємничості й трагедії. Гарбо пішла з кіно у 1941 році. її змінили Б. Де-віс і Д. Кроуфорд, чиї героїні у фільмах «Ізабель» (1938) і «Гумореска» (1946) прагнули помститися тим, хто завдав їм лиха.
«Жіноче кіно» незмінно мало успіх у публіки, але це не переконувало кінокритиків, які звинувачували його в надмірній мелодраматичності. Напри-
клад, у картинах «Стелла Даллас» (1837) і «Мілдрет Пірс» (1945) Барбара Стенвік і Джоан Кроуфорд грали нещасних матерів, які все своє життя присвятили допомозі своїм дочкам. Але з часом ставлення критиків до таких фільмів почало змінюватися, бо в них стали вбачати сміливі спроби показати сильних і незалежних жінок, які не здаються у найтяжчих життєвих обставинах.
Труднощі, що чекають на жінок, які прагнуть поєднати ділову кар'єру з мінливостями родинного життя, знайшли своє відображення і в картині Джона М. Сталя «Імітація життя» (1834). Крім традиційного конфлікту матері й дочки, у ній йшлося ще й про расові забобони. Цей фільм перезняв у 1959 році Д. Серк. Він спеціалізувався на витончених мелодрамах, активно використовував яскраві кольори і стильні декорації, немов трохи глузуючи із самого жанру. Такі його картини, як «Чудова одержимість» (1953) і «Накреслене під вітром» (1956), значно вплинули на інших великих кінематографістів, наприклад, Райнера Вернера Фасбіндера, а також на творців телевізійних «мильних опер» на зразок «Далласа»
чи «Династії». Деякі «жіночі» фільми: «Імітація життя» (1934, 1959), «Стелла Даллас» (1937), «Чудова одержимість» (1935, 1954), «Мадам Боварі» (Madame Bovary, 1949), «Все, дозволене
небесами» (1955), «Накреслене під вітром» (1956), «Аліса тут більше не мешкає» (Alice Doesn't Live Here Anymore, 1974), «Умови прихильності» (1983), «Листи Кохання» (Love Letters, 1982). |
| Категорія: Кінословник | Додав: koljan
|
| Переглядів: 302 | Завантажень: 0
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
