Статистика
Онлайн всього: 6 Гостей: 6 Користувачів: 0
|
 |
Матеріали для курсової |
АВАНГАРД
|
| 15.04.2014, 16:06 |
| АВАНГАРД [від. фр. Av-ant-gard, від Avant — перед + Gard — охорона, гвардія] — течія у кінематографі, найтіснішим чином пов'язана із загаль-ноноваторськими тенденціями, що дістали бурхливий розвиток у європейському театрі, живопису й літературі 20-х років у Франції, Німеччині, Росії. Практична діяльність режисе-рів-авангардистів невід'ємна від їхньої значної теоретичної діяльності, обумовленої прагненням знайти таємницю нової образності, властивої лише кінематографу, в її пошуках режисери спирались на теорії інших мистецтв.
Французький авангард
найчастіше звертався до до-
свіду живопису — імпресіонізму («Лихоманка» Л. Деллю-ка, 1922; «Незрадливе серце» Ж. Епштейна, 1921; «Дочка води» Ж. Ренуара, 1924), сюрреалізму («Мушля й священик» Ж. Дюлак, 1924; «Андалузький пес» і «Золотий вік» Л. Буню-еля у співпраці із Сальвадором Далі, 1928 і 1930), абстракціонізму («П'ять хвилин чистого кіно» А. Шометта, 1926; «Механічна фотогенія» Жана Грені-йона, 1925). Пошуки «чистого кіноритму», однак, узгоджувалися з французькою традицією сюжетного кіно («Антракт» Рене Клера, 1925).
Крім Бунюеля і Далі автори не виявляли інтересів до соціальних тем, революційність французького авангарду обмежувалась спробою епатажу буржуазної публіки за допомогою новаторської форми. Переживши свій занепад на початку 30-х років, авангард проте справив грандіозний вплив на таких майстрів кіно, як Бунюель і Ж. Кокто, а фільм «З приводу Ніцци» Ж. Віго, який не входив до жодного руху, до сьогодні називають серед шедеврів «кі-ноавангарду по-французьки».
Німецький авангард почав з «оживлення» абстрактних зображень. Усі четверо його
46
47
найвідоміших представників (В. Еггелінг, X. Ріхтер, О. Фі-шінгер, В. Руттман) були ху-дожниками-абстракціоніста-ми. У 1919 р. Еггелінг перший з них зняв «Вертикально-горизонтальну месу» (1920) і, нарешті, «Діагональну симфонію» (1922). А «Ритм 21, 24 і 25»
(1926) Ріхтера, «Опуси, 1—4»
(1923—1925) Руттмана, «Впра
ви 6-8 і так далі» (1929-1932)
Фішінгера експериментували
з кінематографічним ритмом,
використовуючи рух абстрак
тних малюнків і багато в чому
прокладаючи шлях сучас
ній анімації. Еггеллінг помер
у 1925 p.. Фішінгер і Ріхтер
з кінця 30-х років працювали
у США. Ріхтер серйозно за
ймався питаннями теорії мис
тецтва кіно. Руттману вдалося
вирватися за межі абстракціо
ністського авангарду, викорис
товуючи його кращі прийоми,
коли він зняв фільми «Берлін
— симфонія великого міста»
(1927) і «Мелодія світу» (1929),
які нині є класикою світово
го кіно. Авангард у 20-ті роки
сприяв утвердженню кіно як
мистецтва. Він допоміг розши
рити можливості ігрового і до
кументального кіно.
Російський авангард був тісно пов'язаний із загальним
піднесенням мистецтва після жовтневої революції 1917 року і відрізнявся різноплановіс-тю, пошуки велися як у галузі кінодокументалізму (фільми Дзиґи Вєртова), так і в ігровому кінематографі, який явно перебував під впливом театру (ФЕКС, фільми Г. Козінцева і Л. Трауберга). Багато відомих режисерів знімали підкреслено політично ангажовані стрічки, причому в найрізноманітніших жанрах — історико-революцій-ному (С. Ейзенштейн, О. Довженко), комедійному (Л. Кулешов). Діячі російського авангарду, які в подальшому стали зовсім різними за спрямуванням, але великими художниками, залишили неоціненну теоретичну спадщину. |
| Категорія: Кінословник | Додав: koljan
|
| Переглядів: 358 | Завантажень: 0
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
