Головна » Законодавчі акти, нормативні документи - Водний кодекс України
ВОДНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 21 вересня 2000 року N 1990-III, від 7 грудня 2000 року N 2120-III (У тексті Кодексу слова "плата", "платежі", "Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України", "Державний Комітет України по водному господарству", "Державний Комітет України по геології і використанню надр", "Міністерство статистики України", "Державний Комітет України по гідрометеорології", "Міністерство охорони здоров'я України", "Міністерство рибного господарства України", "Державний Комітет України по нагляду за охороною праці" в усіх відмінках замінено відповідно словами "збір", "збори", "спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів", "спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань водного господарства", "спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань геології та використання надр", "спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань статистики", "спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань гідрометеорології", "спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони здоров'я", "спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань рибного господарства", "спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці" у відповідних відмінках, а слова "народних депутатів" виключено згідно із Законом України від 21 вересня 2000 року N 1990-III) Усі води (водні об'єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту. Водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і рослинного світу і є обмеженими та уразливими природними об'єктами. В умовах нарощування антропогенних навантажень на природне середовище, розвитку суспільного виробництва і зростання матеріальних потреб виникає необхідність розробки і додержання особливих правил користування водними ресурсами, раціонального їх використання та екологічно спрямованого захисту. Водний кодекс, в комплексі з заходами організаційного, правового, економічного і виховного впливу, сприятиме формуванню водно-екологічного правопорядку і забезпеченню екологічної безпеки населення України, а також більш ефективному, науково обгрунтованому використанню вод та їх охороні від забруднення, засмічення та вичерпання. Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Глава 1. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1. Визначення основних термінів У цьому Кодексі вживаються такі терміни: басейн водозбірний - частина земної поверхні і товщі грунтів, з яких відбувається стік води у водотік або водойму; б'єф - ділянка річки, що розташована вище або нижче водопідпірної споруди (греблі); болото - надмірно зволожена земельна ділянка із застояним водним режимом і специфічним рослинним покривом; використання води - процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб; вода супутньо-пластова - вода, що піднімається на поверхню разом з нафтою і газом під час їх видобування; вода дренажна - вода, яка профільтрувалася з певної території та відводиться за допомогою дренажної системи з метою пониження рівня грунтових вод; вода зворотна - вода, що повертається за допомогою технічних споруд і засобів з господарської ланки кругообігу води в його природні ланки у вигляді стічної, шахтної, кар'єрної чи дренажної води; вода лляльна (підсланева) - вода з домішками (переважно нафтопродуктів), зібрана в колодязях - ллялах машинних відділень судна; вода стічна - вода, що утворилася в процесі господарсько-побутової і виробничої діяльності (крім шахтної, кар'єрної і дренажної води), а також відведена з забудованої території, на якій вона утворилася внаслідок випадання атмосферних опадів; води - усі води (поверхневі, підземні, морські), що входять до складу природних ланок кругообігу води; води підземні - води, що знаходяться нижче рівня земної поверхні в товщах гірських порід верхньої частини земної кори в усіх фізичних станах; води поверхневі - води різних водних об'єктів, що знаходяться на земній поверхні; водний об'єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт); водні ресурси - обсяги поверхневих, підземних і морських вод відповідної території; водність - характеристика величини річкового стоку за певний проміжок часу відносно до його середньої багаторічної величини; водогосподарський баланс - співвідношення між наявними для використання водними ресурсами на даній території і потребами в них для розвитку економіки на різних рівнях; водозабір - споруда або пристрій для забору води з водного об'єкта; водойма - безстічний або із сповільненим стоком поверхневий водний об'єкт; водокористування - використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів); водоносний горизонт - однорідна пластова товща гірських порід, де постійно знаходяться води; водосховище - штучна водойма місткістю більше 1 млн. кубічних метрів, збудована для створення запасу води та регулювання її стоку; гранично допустима концентрація (гдк) речовини у воді - встановлений рівень концентрації речовини у воді, вище якого вода вважається непридатною для конкретних цілей водокористування; гранично допустимий скид (гдс) речовини - маса речовини у зворотній воді, що є максимально допустимою для відведення за встановленим режимом даного пункту водного об'єкта за одиницю часу; забір води - вилучення води з водного об'єкта для використання за допомогою технічних пристроїв або без них; забруднення вод - надходження до водних об'єктів забруднюючих речовин; забруднююча речовина - речовина, яка привноситься у водний об'єкт в результаті господарської діяльності людини; заплавні землі - прибережна територія, що може бути затоплена чи підтоплена під час повені (паводка); засмічення вод - привнесення у водні об'єкти сторонніх предметів і матеріалів, що шкідливо впливають на стан вод; зона санітарної охорони - територія і акваторія, де запроваджується особливий санітарно-епідеміологічний режим з метою запобігання погіршення якості води джерел централізованого господарсько-питного водопостачання, а також з метою забезпечення охорони водопровідних споруд; ліміт використання води - граничний обсяг використання води, який встановлюється дозволом на спеціальне водокористування; ліміт забору води - граничний обсяг забору води з водних об'єктів, який встановлюється в дозволі на спеціальне водокористування; ліміт скиду забруднюючих речовин - граничний обсяг скиду забруднюючих речовин у поверхневі водні об'єкти, який встановлюється в дозволі на спеціальне водокористування; маловоддя - період (фаза) гідрологічного режиму водного об'єкта, при якому спостерігається зменшення його водності, внаслідок чого погіршуються умови забезпечення потреб у водних ресурсах; межень (меженний період) - період річного циклу, протягом якого спостерігається низька водність; моніторинг вод - система спостережень, збирання, обробки, збереження та аналізу інформації про стан водних об'єктів, прогнозування його змін та розробки науково обгрунтованих рекомендацій для прийняття відповідних рішень; озеро - природна западина суші, заповнена прісними або солоними водами; прибережна захисна смуга - частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони; рибогосподарський водний об'єкт - водний об'єкт (його частина), що використовується для рибогосподарських цілей; рибництво - штучне розведення і відтворення риби та інших водних живих ресурсів; ставок - штучно створена водойма місткістю не більше 1 млн. кубічних метрів; схема використання і охорони води та відтворення водних ресурсів - передпроектний документ, що визначає основні водогосподарські та інші заходи, які підлягають здійсненню для задоволення перспективних потреб у воді населення і галузей економіки, а також для охорони вод або запобігання їх шкідливим діям; уріз води - межа води на березі водного об'єкта (берегова лінія); якість води - характеристика складу і властивостей води, яка визначає її придатність для конкретних цілей використання. (Із змінами, внесеними згідно із Законом України від 21.09.2000 р. N 1990-III) Стаття 2. Водне законодавство України Завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обгрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування. Водні відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими актами законодавства. Земельні, гірничі, лісові відносини, а також відносини щодо використання та охорони рослинного і тваринного світу, територій та об'єктів природно-заповідного фонду, атмосферного повітря, виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу України, що виникають під час користування водними об'єктами, регулюються відповідним законодавством України. Стаття 3. Водний фонд України Усі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд. До водного фонду України належать: 1) поверхневі води: природні водойми (озера); водотоки (річки, струмки); штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об'єкти; 2) підземні води та джерела; 3) внутрішні морські води та територіальне море. Стаття 4. Землі водного фонду До земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів. Стаття 5. Водні об'єкти загальнодержавного і місцевого значення До водних об'єктів загальнодержавного значення належать: 1) внутрішні морські води та територіальне море; 2) підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання; 3) поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків; 4) водні об'єкти в межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також віднесені до категорії лікувальних. До водних об'єктів місцевого значення належать: 1) поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах однієї області і які не віднесені до водних об'єктів загальнодержавного значення; 2) підземні води, які не можуть бути джерелом централізованого водопостачання. Стаття 6. Власність на води (водні об'єкти) Води (водні об'єкти) є виключно власністю народу України і надаються тільки у користування. Народ України здійснює право власності на води (водні об'єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві Ради. Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними об'єктами) можуть надаватися відповідним органам державної виконавчої влади. Стаття 7. Компетенція Верховної Ради України в галузі регулювання водних відносин До відання Верховної Ради України в галузі регулювання водних відносин належить: 1) законодавче регулювання водних відносин та визначення основних напрямів державної політики в цій галузі; 2) розпорядження водним фондом України; 3) затвердження державних, міждержавних програм використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів; 4) встановлення правового режиму використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів у зонах надзвичайних екологічних ситуацій; 5) регулювання розподілу зборів за спеціальне водокористування; 6) визначення повноважень місцевих Рад і органів державної виконавчої влади щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів; 7) вирішення інших питань у галузі законодавчого регулювання водних відносин. (Із змінами, внесеними згідно із Законом України від 21.09.2000 р. N 1990-III)
|