Екологічне прогнозування – це передбачення можливої поведінки природних систем, що визначається природними процесами і дією на них людства. Головна мета прогнозу – оцінка передбачуваної реакції довкілля на пряму або опосередковану дію лю-дини, вирішення завдань майбутнього раціонального використання природних ресурсів у зв’язку з очікува-ними станами довкілля. Сучасні прогнози повинні здій-снюватися, виходячи із загальнолюдських цінностей, головна з яких – людина, її здоров’я, якість довкілля, збереження планети Земля як дому для людини. Прогнози можна поділити за часом, масштабами прогнозованих явищ і змістом (додаток А, рис.А.20). За часом розрізняють такі види прогнозів: надкорот-кочасні (до 1 року), короткострокові (до 3-5 років), середньо-строкові (до 10-15 років), довгострокові (до кількох десяти-літь наперед), наддовгострокові (на тисячоліття і більше). Проте чим більший довгостроковий прогноз, тим він менш точний. За масштабами прогнозованих явищ прогнози ділять-ся на чотири групи: глобальні (їх називають також фізико-географічними), регіональні (у межах кількох країн світу), національні (державні), локальні (край, область, адміністра-тивний район або ще менша територія). За змістом прогнози належать до конкретних галузей наук: геологічні, економічні, демографічні, метеорологічні та ін.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Екологічне прогнозування» з дисципліни «Ландшафтна екологія»
