СТРИЙ — місто обласного значення Львівської області, рай-
868 СТРИЙКОВСЬКИ
Стрий. Костьол Різдва Діви Марії. Фото 2010.
центр. Розташов. на лівому березі р. Стрий (прит. Дністра). Населення 60,2 тис. осіб (2011). Археол. дані (рештки поселень в районі Ринку та в передмісті Лани-Долішні) дають підстави припускати, що С. виник у давньорус. час. Думку про існування на теренах сучасного міста давньорус. городища, яке контролювало шлях із Галицького князівства на Верецький перевал і далі в Угорщину, археологічно не підтверджено. У писемних джерелах С. як центр волості, що входила до Перемишльської землі, уперше згадується під 1385. З 1434 — у складі Руського воєводства. З кінця 14 ст. і до 1527 — центр повіту. Центр староства (відома його люстрація 1565). 1431 отримав магдебурзьке право, яке було скасоване 1434 і повторно надане 1460. У 2-й пол. 15 — 16 ст. остаточно сформувалася середньовічна структура міста, яке складалося із замку, фортифікованого середмістя (яке мало «локаційне» розпланування з ринком у центрі) та передмість. Стрийський замок після перебудови на поч. 17 ст. отримав укріплення бастіонного типу і став одним із найпотужніших у регіоні; тут містилася одна з королів. резиденцій (у 18 ст. замок занепав, до нашого часу не зберігся). У 16— 17 ст. місто зазнавало татар. нападів. Після 1-го поділу Речі Посполитої (1772) С. відійшов до володінь австрійс. Габсбургів (з 1867 — Австро-Угорщина). Центр округу, згодом — повіту. 1872 було споруджено залізницю С.— Хирів. Протягом 1873—87 заліз-
ниця з’єднала С. зі Львовом, Станіславом (нині м. Івано-Франківськ) і Мукачевим, унаслідок чого місто перетворилося на важливий залізничний вузол, а завдяки цьому — і на значний пром. центр. Тут було споруджено паровозоремонтні майстерні (тепер вагоноремонтний з-д), деревообробні підпр-ва, з-д з вир-ва обладнання для нафтодобувної пром-сті. Населення міста становило у 1785 р. 4,2 тис. осіб, у 1843 — бл. 7—8 тис., у 1910 — 31 тис. осіб (з них 35 % — євреї, 34% — поляки, 29% — українці). Наприкінці 19 ст. С. став одним із найважливіших осередків укр. руху в Галичині (зокрема жіночого і кооперативного). Важливою подією в житті міста стала перша укр. загальногалицька виставка сільс. госп-ва і мистецьких промислів (1909). 3 вересня 1914 у С. прийняли присягу вояки Легіону Українських січових стрільців. У жовтні 1914 — травні 1915 місто було окуповане рос. військами. З листопада 1918 — у складі Західноукраїнської Народної Республіки. З травня 1919 належав Польщі (центр повіту у складі Станіславського воєводства). З вересня 1939 — у складі УРСР. З 2 липня 1941 до 5 серпня 1944 окупований гітлерівцями, входив до складу Генеральної губернії. У рад. час у С. інтенсивно розвивалася пром-сть, місто і тепер залишаєтся індустріальним центром (машинобудування, деревообробна, легка, харчова, поліграфічна пром-сть). Істор. споруди: костьол Різдва Діви Марії (1886—91, архіт. Ю.Захаревич; споруджений на місці зруйнованого пожежею костьолу 15—17 ст., від якого зберігся портал), Свято-Успенська церква (поч. 19 ст.), Велика синагога (1817, руїни), т-во «Сокіл» (тепер будинок к-ри; кін. 19 ст.), Нар. дім (1901), житлові й адм. будинки кінця 19 — поч. 20 ст. Численні пам’ятники, у т. ч. С.Бандері (1992, скульптор І.Самотос). Краєзнавчий музей «Верховина» з філіями: меморіал «Борцям за волю України» у колиш. в’язниці, меморіальні музеї художника П.Обаля, діяча кооп. руху і колекціонера О.Бачинської, родини Бандер.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СТРИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
